Навчальний процес

 

 

Освітня програма 2023/2024 н.р.

/uploads/editor/10182/562912/sitepage_16/files/osvitna_programa.pdf

 

 

 

Навчальна програма 2022/2023 н. р.

https://drive.google.com/file/d/1uNhBH0TEKCzM-JzfJEzjpneL2OvkTwoy/view?usp=sharing

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Мета освітньої програми:

  • реалізація предметного і надпредметного змісту навчання, що забезпечує розвиток здібностей дитини, становлення її як повноцінної, соціально активної, конкурентоздатної особистості, яка володіє ключовими компетентностями (вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність);
  • забезпечення діяльнісної спрямованості навчання, яке передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практичну його спрямованість;
  • реалізацію в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, наскрізних ліній, що є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів;
  • зосередження педагогічного колективу на  цілеспрямованості, системності і єдності діяльності  в змісті освіти.

Нормативно- правове забезпечення:

Освітня програма Підгірненського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І- ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Тарутинської селищної ради розроблена відповідно до

 

  • Конституції України (ст.53);
  • Закону України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»;
  • розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р.№988 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;
  • розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»;
  • постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. №778 «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад»;
  • постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»;
  • постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011р. №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними відповідно до постанови КМУ від 7 серпня 2013р. №538);
  • наказу МОН України від 20.04.2015 №446 «про гранично допустиме навчальне навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності»;
  • наказу МОН України від  08.10.2019 №1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»;
  • наказу МОН України від  08.10.2019 №1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти»;
  •  наказу МОН України від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня»;
  • наказу МОН України від 20.04.2018 №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»;
  • наказу МОН України від 19.08.2016  №1009 «Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи»;
  • наказу МОН України від 13.04.2011 №329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»;
  • листа МОН України від 01.02.2018 №1/9-74 «Щодо застосування державної мови в освітній галузі»;
  • листа Міністерства освіти і науки України від 02.04.2018 р. №1/9-190 «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи»;
  • наказу МОН України від 16.04.2018 №367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти»;
  • листа МОН України №1/9-322 від 18.05.2018 «Роз’яснення щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у ЗНЗ в умовах повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей»;
  • Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 №2205;
  • програми розвитку дитини дошкільного віку «Дитина»,
  •  Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом

О.Я. Савченко для 1-2 класів, затвердженої наказом МОН України від 08.10.2019р № 1272;

  • Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом

Савченко О.Я  для 3-4 класів, затвердженої наказом МОН України від 08.10.2019 №1273,

  • Листа МОН № 1/9-205 від 10.04.2020 «Щодо зміни назви навчального предмета "Захист Вітчизни".

Освітня програма школи містить рекомендовані підходи до планування й організації закладом  єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державними стандартами початкової загальної ,базової і повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень визначається у робочому навчальному плані освітнього закладу.

Рівні освіти:

  • Дошкільна освіта тривалістю три роки;
  • Початкова освіта  тривалістю чотири роки;
  • Базова середня освіта тривалістю п’ять років;
  • Профільна середня  освіта тривалістю два роки.

Тип документа про рівень освіти:

-     свідоцтво про початкову освіту – після завершення початкової школи;

-   свідоцтво про базову середню освіту – після завершення навчання у 9 класі;

-     свідоцтво про повну загальну середню освіту – після завершення навчання у школі.

 

Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою:

-     Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»). Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.

 

-     Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

 

-     Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

 

Мова(и) викладання: українська

 

Інтернет-адреса постійного розміщення опису освітньої програми

сайт    http://tarsadpigd.odessaedu.net/             

     

Термін реалізації: 2021–2022 н. р.

 

     Структура програми:

І розділ – дошкільна освіта,

ІІ розділ - початкова освіта,

ІІІ розділ – базова середня освіта,

IV розділ – профільна середня освіта.

Кожна з них визначає:

1. Загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення.

2. Очікувані результати навчання учнів.

3. Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

4. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

     

Напрямки реалізації:

     Згідно з  чинним законодавством організувати освітній процес відповідно до рівнів типових освітніх програм трьох ступенів навчання:

І ступінь – початкова освіта тривалістю чотири роки;

ІІ ступінь – базова середня освіта тривалістю п’ять років;

ІІІ ступінь – профільна середня освіта тривалістю два роки.

1. При реалізації освітньої програми забезпечити:

-     логічну послідовність вивчення предметів, що розкривається у відповідних навчальних програмах;

-     рекомендовані форми організації освітнього процесу, основними формами якого є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок. Також рекомендованими формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (урок - «суд», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо;

-     використання в освітньому процесі сучасних інноваційних технологій, систем (методик) навчання;

-     науково-дослідницьку діяльність, участь у проектах;

-     профільне спрямування навчання в старшій школі, що сформовано закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечення якісної його реалізації;

-     роботу з обдарованими дітьми;

-     навчання дітей з особливими освітніми потребами.

2. Здійснити навчально-методичне забезпечення освітнього процесу,  зокрема підручниками та навчальними посібниками, схваленими Міністерством освіти і науки України.

3. Спрямувати освітній процес на задоволення потреб учнів у виборі програм навчання.

4. Запровадити в освітній процес школи сучасні технології навчання, зокрема: проектні, інформаційно-комунікаційні, критичного мислення, інтерактивні технології, рейтингового оцінювання, окремі освітні тренди.

5. Враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення сформувати варіативну складову навчального плану, спрямувати її на підсилення предметів інваріантної складової. запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, розвивають індивідуальну орієнтованість особистості та формують її всебічний розвиток.

6. Реалізувати навчання за наскрізними лініями через: організацію розвивального освітнього середовища, роботу в проектах, позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

7. Забезпечити профільне навчання старшої школи за рахунок введення профільного предмета «Українська мова», «Українська література»

8. Врахувати вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

9. Створити умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами.

Контроль і корекція:

     -        реалізувати проект «Шкільний моніторинг як інструмент системи внутрішнього забезпечення якості освіти»;

-     виробити критерії оцінки реалізації освітньої програми.

     Принцип реалізації освітньої програми:

В Підгірненському  НВК 11 класів

1клас - 14 учнів;

2 клас – 19 учнів;

3 клас – 17 учнів;

4 клас – 22 учня;

5 клас – 20 учнів;

6 клас – 18 учнів;

7 клас – 23 учня;

8 клас  -  18 учнів;

9 клас – 17 учнів;

10 клас – 12 учнів;

11 клас – 13 учнів.

 

Робочий  навчальний план на 2021-2022 навчальний рік для  1-4-х, 5- 9-х, 10-11-х класів передбачає реалізацію освітніх галузей  Базового навчального плану Державного стандарту початкової загальної освіти і Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти.

Робочий навчальний план   Підгірненського навчально-виховного комплексу   «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів –  дошкільний навчальний заклад» Тарутинської селищної ради Одеської області   розроблений на виконання Закону України «Про повну загальну середню освіту» (ст. 11, п.3), Положення про загальноосвітній навчальний заклад.

 

Обґрунтування перерозподілу навчального часу між навчальними предметами

 

Робочий навчальний план включає інваріантну складову, через яку реалізуються освітні галузі  Базового  навчального плану, та варіативну,  в якій передбачено додаткові години на  вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором.

Варіативна складова робочого навчального плану використовується на:

-           посилення предметів інваріантної складової;

-           запровадження факультативів, курсів за вибором, що  розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, світоглядного та  профільного спрямування;

Варіативна  частина складається з таких предметів:  Основ християнської етики, етики,  Мій край – Одещина, українська мова, історія України,  математика, російська мова, сімейні цінності. З урахуванням інтересів та потреб учнів додаються години на спецкурси та факультативи з таких предметів: Історії України

Профільне спрямування навчання. Диференціація навчання у базовій  і старшій школі реалізується через поглиблене вивчення  окремих предметів та  профільне навчання.

Філологічний напрям профілю, який буде реалізовано через систему окремих предметів і курсів:

-           базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту в 10-11 класах: технології, інформатика;

-           профільні предмети (українська мова, українська література),  що вивчаються на профільному рівні;

-           Факультативи: Фінансова грамотність; Основи  сім’ і; Підготовка до ЗНО. Історія України.

 

Особливості організації освітнього процесу та структура у 2021/2022 навчальному році

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 р. № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів, але не можуть перебільшувати загальну кількість годин, передбачених для фінансування.

Гранична наповнюваність класів, тривалість уроків встановлюється відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту». Поділ класів на групи при вивчені окремих предметів здійснюються відповідно до нормативів, затверджених наказом МОН України від 20.02.2008 р. № 128.

У дошкільному навчальному закладі встановлено 5-денний навчальний тиждень. Заклад працює з 8.00 до 18.00.

Тривалість спеціально організованих фронтальних занять становить:

     - молодші групи – не більше 15 хвилин;

     - середні групи –20 хвилин;

     - старші групи –25 хвилин.

Тривалість перерв між заняттями – не менше 10  хвилин.

Школа працює за п’ятиденним робочим тижнем:

Ранкова зарядка для учнів школи о 8.20 ;

Заняття починаються о 8.30 год. ранку, тривалість уроків для учнів 1-х класів – 35 хв., 2 - 4 класів – 40 хв., 5-11 класів – 45 хв.

•          тривалість перерв;

-           1-2 урок  10 хв.

-           2-3 урок 10 хв.

-           3-4 урок 20 хв.

-           4-5 урок 20 хв.

-           5-6 урок 10 хв.

-           6- 7 урок  10 хв.

-           7- 8 урок  10 хв.

Відповідно до постанови КМ України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короно вірусом SARS-CoV-2 » , на виконання постанови Головного державного санітарного лікаря України від 32.04.2021 р. № 4 «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)», листів Міністерства освіти і науки України, розпорядження обласної державної адміністрації від 19.05.2021 № 517/од-2021 «Про підготовку закладів освіти до початку 2021/2022 навчального року», вимог Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020№ 2205, встановити режим роботи закладу освіти на період адаптивного карантину:

Розклад дзвінків:

1 урок: 8.30 – 9.10

2 урок: 9.25- 10.05

3 урок: 10.20- 11.05

4 урок:11.15- 11.55

5 урок:12.10-12.50

6урок: 13.05- 13.45

7 урок: 14.00-14.

 

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

-           І семестр  – з 01.09.2021 по  24.12.2021;

-           ІІ семестр – з 10.01.2022  по 07.06.2022.

Тривалість канікул:

-           осінні    - з 25.10_2021 по 31.10.2021;

-           зимові   - з 27.12.2021  по 09.01.2022;

-           весняні  - з 28.03.2022  по 03.04. 2022;

-         літні   - з дня закінчіння навчального року.

В ДНЗ:

Навчальний рік у закладі починається 1 вересня і закінчується 31 травня наступного року, літній оздоровчий період – з 1 червня по 31 серпня. Загальна тривалість канікул, під час яких заняття з вихованцями не проводяться, складає 115 днів:

  • літні – 90 календарних днів з 1 червня по 31 серпня,
  • осінні – 7 календарних днів з 28 жовтня по 03 листопада,
  • зимові – 14 календарних днів з 30 грудня по 12 січня,
  • весняні – 7 календарних днів з 23 по 29 березня

 

Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 за № 157/26602, перелік предметів для проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової, основної та старшої школи, форму та терміни проведення Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково.

Вручення документів про освіту планується провести для випускників:

 

4-х класів   - 08.06.2022 р. 

9-х класів   -  14.06.2022 р.

11-х класів -  після завершення ЗНО

 

Очікуванні результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

 

 

 

 

Опис та інструмент системи внутрішнього забезпечення якості освіти

 

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

•          кадрове забезпечення освітньої діяльності;

•          навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

•          матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

•          якість проведення навчальних занять;

•          моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

•          Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

•          оновлення методичної бази освітньої діяльності;

•          контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

•          моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

•          створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

 

Матеріально- технічні умови реалізації освітньої програми

 

Будова Підгірненського навчально- виховного комплексу- дошкільний навчальний заклад Тарутинської селищної ради  розрахована на 250учнів 11 класів, введено в експлуатацію 1973 році. Будова ДНЗ  на 45 місць здана в експлуатацію у 1961 році.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОЧАТКОВА ОСВІТА 

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

 

Відповідно до робочого навчального плану для початкової школи з навчанням українською мовою, розробленого на підставі типової освітньої програми початкової освіти під керівництвом О. Я. Савченко:

-           здійснено розподіл  навчального навантаження на тиждень;

-           встановлено погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання;

-           визначено гранично допустиме тижневе навантаження учнів, що забезпечує реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87, через окремі предмети.

Інтегровано вивчається навчальний предмет «Я досліджую світ». При вивченні інтегрованого предмету «Я досліджую світ» здійснюється розподіл годин між освітніми галузями: природнича,  громадянська, історична, соціальна і  здоров’язбережна – разом 3 год./тиждень для учнів 1 – 2 класу.

Відповідно до наказу МОНУ від 20.04.2018 р. № 407 закладом освіти визначено загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 – 4-х класів:

- для 1-х класів – 805 годин/навчальний рік,

- для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік,

- для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік,

- для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

 

Варіативна складова навчального плану спрямована на вивчення 1 клас українська мова (навчання грамоти) ; 2-4 – основи християнської етики.

Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів.

Відповідно до Загальних положень типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня, затверджених наказом МОНУ від 20.04.2018 р. № 407, освітню програму укладено за такими освітніми галузями: мовно-літературна (мовний і літературний компоненти) та іншомовна (англійська мова), математична ( математика), я досліджую світ (природнича, громадянська, історична,соціальна, здоров’язбережувальна).  Зміст предметів, які вивчаються в початковій школі, закладений в переліку навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня. Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

У початковій школі може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517), із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти N 572 від 09.10.2002 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 921 від 17.08.2012 наказом Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016). Поділ на підгрупи здійснюватиметься при вивченні інформатики.

 

 

 

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

 

здійснюються на суб’єкт- суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1–2-х класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.

 

Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» оцінювання ґрунтується на принципах дитиноцентризму, об’єктивності, доброчесності, справедливості, неупередженості, систематичності, критеріальності, гнучкості, перспективності, диференційованості та конфіденційності, а також плановості, чіткості, прозорості, відкритості, доброзичливості.

Основними функціями оцінювання є формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна, орієнтувальна, коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна. Відповідно до мети оцінювання пріоритетними є формувальна та діагностувальна функції оцінювання.

Відповідно до пункту 28 Державного стандарту початкової освіти отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

•          формувального оцінювання, метою якого відстеження особистісного розвитку учнів й ходу опановування ними навчального досвіду як основи компетентності та побудову індивідуальної освітньої траєкторії особистості;

•          підсумкового оцінювання, метою якого є співвіднесення навчальних досягнень учнів з обов’язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом/освітньою програмою.

Результат оцінювання особистісних надбань учня/учениці у 1-4 класах рекомендуємо виражати вербальною оцінкою, а об’єктивних результатів навчання учня/учениці у 1-2 класах - вербальною оцінкою, у 3-4 класах - або вербальною оцінкою та  рівневою оцінкою на підставі рішення педагогічної ради.

 

Відповідно до чинного законодавства при визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативна тривалість уроків у 1 класі – 35 хвилин, 2 – 4 класах – 40 хвилин.

 

Очікуванні результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі.

Освітня програма має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1)         здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та однією з іноземних мов;

2)         математична;

3)         компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

4)         інноваційність;

5)         екологічна;

6)         інформаційно-комунікаційна;

7)         здатність до навчання впродовж життя;

8)         громадянські та соціальні компетентності;

9)         культурна;

10)       підприємливість та фінансова грамотність;

та наскрізних умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

(Впровадження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23. 11.2011р. № 1392

 

Програма розроблена відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 20.04.2018 року №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів складає 5897,5 годин/навчальний рік:

  • для 5-х класів - 1050 годин/навчальний рік,
  • для 6-х класів - 1155 годин/навчальний рік,
  • для 7-х класів - 1172,5 годин/навчальний рік,
  • для 8-х класів - 1260 годин/навчальний рік,
  • для 9-х класів - 1260 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах   ІІ ступеня

Навчальний план вміщає зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів

Варіативна складова навчальних планів використана на:

  • предмети, Російська мова 5-9 класи по 2 години;   курс  за вибором:  «Мій рідний край - Одещина» - 5 клас – 0,5 години; Етика  5,6 класи по 1 годині;     спецкурс «Сімейні цінності» - 8,9 класи по 1 годині

            Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлена відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" .

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Очікуванні результати навчання учнів

 

подані в рамках навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затверджені наказами МОН України (затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407).

Результати навчання повинні зробити внесок у формування ключових компетентностей учнів:

 

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння:здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення:критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Педагогічному колективу закладу освіти приділити значну увагу організації навчання через наскрізні лінії, які є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів, а також соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях:    

Реалізація навчання за наскрізними лініями:

 

Напрямки

Зміст

організація навчального середовища

формування духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети

  • впровадження інтерактивних методів навчання з використанням  компетентнісного підходу (урок-квест, кейс-урок,  інтегрований урок, бінарний урок,);
  • реалізація надпредметних, міжкласних та загальношкільних освітніх  проектів;
  • систематичне проблемне навчання на основі ускладнених міжпредметних та надпредметних тем

позакласна навчальна робота

організація тематичних днів та тижнів, пізнавальні квести, флешмоби

робота гуртків

 

 

 

 

ПРОФІЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

 

(Впровадження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від  23.11.2011 року №1392

 

Програма розроблена відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 20.04.2018 року №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»( у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493  зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 №464).

 

Навчальним планом передбачено загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільного предмета, а також передбачено години на факультативи та курси за вибором: з  історії, фінансової грамотності, та основи сім’і .

 

 

Загальний обсяг навчального навантаження

та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження учнів 10-11 -х класів складає 2660 годин/навчальний рік:

-           для 10-го класу - 1330 годин/навчальний рік,

-           для 11-го класу - 1330 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані   ІІІ ступеня

При тематичному плануванні педагогами врахувати засоби інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів для реалізації наскрізних ліній.

            Відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти  (додаток 2 до наказу МОН від 20.02.2002 №128, зареєстрованого Міністерстві юстиції  України 06.05.2002р. за №22976317, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 572 від  09.10.2002 наказом МОН №401 від 08.04.2016) 11 клас під час вивчення Захисту України  діляться на групи.

 

Очікуванні результати навчання учнів

 

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі.

Очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (затверджені наказами МОН України від 23.10.2017 №1407 та від 24.11.2017 №1539).

Результати навчання повинні зробити внесок у формування ключових компетентностей учнів

 

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

  1.  

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

  1.  

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

  1.  

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

  1.  

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

  1.  

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

  1.  

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

  1.  

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

  1.  

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

  1.  

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва

  1.  

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

 

Закладом освіти приділено велику увагу навчанню через наскрізні лінії, які є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів, а також соціально значимими над предметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях:

Реалізація навчання за наскрізними лініями:

 

Напрямки

Зміст

організація навчального середовища

  • формування духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
  • інноваційні технології навчання, освітні тренди.

окремі предмети

  • впровадження інтерактивних методів навчання з використанням  компетентнісного підходу (урок-квест, кейс-урок, інтегрований урок, бінарний урок,);
  • реалізація надпредметних, міжкласових та загальношкільних освітніх проектів;
  • систематичне проблемне навчання на основі ускладнених міжпредметних та надпредметних тем

позакласна навчальна робота

Організація тематичних днів та тижнів, пізнавальні квести, флешмоби

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

РОБОЧИЙ  НАВЧАЛЬНИЙ  ПЛАН

ДНЗ «Малятко»

складений відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015  № 446

«Про затвердження граничнодопустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності»

 

 

Орієнтовні види діяльності

за освітніми лініями

Орієнтовна кількість занять

на тиждень за віковими групами

друга молодша
(від 3 до 4 років)

старша
(від 5 до 6 (7) років)

Ознайомлення із соціумом

2

3

Ознайомлення з природним довкіллям

1

2

Художньо-продуктивна діяльність (музична, образотворча, театральна тощо)

4

5

Сенсорний розвиток

-

-

Логіко-математичний розвиток

1

2

Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування

3

3

Здоров’я та фізичний розвиток*

3

3

Загальна кількість занять на тиждень

11

15

Додаткові освітні послуги на вибір батьків

3

5

Максимальна кількість занять на тиждень

14

20

Максимально допустиме навчальне навантаження на тиждень на дитину

(в астрономічних годинах)**

3,5

8,3

*Години, передбачені для фізкультурних занять (плавання), не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на дітей.

Навчальне навантаження: тривалість проведення занять - спеціально організованих форм освітнього процесу, що відповідають віковим можливостям вихованців згідно із санітарним законодавством.

**Максимально допустиме навчальне навантаження визначають шляхом множення загальної кількості занять на тиждень, відведених на вивчення освітніх ліній у віковій групі, на тривалість заняття залежно від віку вихованців.

В ДНЗ №     проводяться 2 заняття з плавання та 2 заняття з фізкультури.

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Робочий навчальний план

для початкової школи з навчанням українською мовою

для 1-2 класів

(Згідно з типовим навчальним планом за освітньою програмою для закладів середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я. ,у відповідності до Державного стандарту початкової освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 №87) та Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти(1-2 класи ),  затвердженою наказом МОН України від 08.10.2019 р. № 1272

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин на рік

1клас

2 клас

 ІНВАРІАНТНА СКЛАДОВА

Мовно- літературна (мова та література)

Іншомовна

Українська мова (інтегрований курс «Навчання грамоти»)

 

 

7

3,5

Читання

 

3,5

Англійська мова

2

3

Математична

Математика

4

4

Я досліджую світ (природнича,

громадянська й історична, оціальна, здоров’язбережувальна галузі)

Я досліджую світ

3

3

   Технологічна

Дизайн і технології

1

1

Інформатична

Інформатика

 

1

Мистецька

Музичне мистецтво

1

1

Образотворче мистецтво

1

1

Фізкультурна

Фізкультура

3

3

Усього

19+3

21+3

Варіативна складова

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

 

Навчання грамоти

 

Основи християнської етики

 

1

 

 

 

 

 

1

Загальнорічна кількість навчальних годин

 

23

25

Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня

 

20

22

Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи

 

23

25

 

 

Додаток 3

 

 

Робочий навчальний план

для 3-4 класів початкової школи з українською мовою  навчання

(згідно з типовим навчальним планом за типовою освітньою програмою для 3-4 класів закладів середньої освіти І ступеню, розроблену під керівництвом О. Я. Савченко, затвердженою наказом МОН від 08.10.2019 р. № 1273)

Назва освітньої  галузі

Назва предмету

Кількість годин

3 клас

4 клас

Інваріантний складник

 

Мовно- літературний складник:

 

10

10

Українська мова та література

Українська мова 

3,5

3,5

 

Літературне читання

3,5

3,5

Іноземна

Англійська мова

3

3

Математика

Математика

5

5

Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі )

Я досліджую світ

3

3

Технологічна

Дизайн і технології

1

1

Інформатична

Інформатика

1

1

Мистецька

Музичне мистецтво

1

1

Образотворче мистецтво

1

1

Фізкультурна

Фізична культура

3

3

Усього

22+3

22+3

Варіативний складник

 

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

Основи християнської етики

1

1

Загально річна кількість навчальних годин

 

26

26

Гранично допустиме тижневе/ річне навантаження учня

 

23/805

23/805

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

 

Робочій навчальний план

для 5-9 класів з навчанням українською мовою

(згідно з типовим навчальним планом за типовою освітньою програмою для закладів середньої освіти ІІ ступеню , затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 р № 405 )

 

Освітні галузі

Предмети

Кількість годинна тиждень

5

6

7

8

9

Мови і літератури

Українська мова

3,5

3,5

2,5

2

2

Українська література

2

2

2

2

2

Англійська мова

3

3

3

3

3

Зарубіжна література

2

2

2

2

2

Суспільствознавство

Історія України

1

1

1

1,5

1,5

Всесвітня історія

-

1

1

1

1

Основи правознавства

-

-

-

-

1

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

1

1

-

-

Образотворче мистецтво

1

1

1

-

-

Мистецтво

-

-

-

1

1

Математика

Математика

4

4

-

-

-

Алгебра

-

-

2

2

2

Геометрія

-

-

2

2

2

Природознавство

Природознавство

2

-

-

-

-

Біологія

-

2

2

2

2

Географія

-

2

2

2

1,5

Фізика

-

-

2

2

3

Хімія

-

-

1,5

2

2

Технології

Трудове навчання

2

2

1

1

1

Інформатика

1

1

1

2

2

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1

1

1

1

1

Фізична культура

3

3

3

3

3

Разом

23,5+3

26,5+3

28+3

28,5+3

30+3

Варіативна складова

Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

Російська мова

Математика

«Мій рідний край - Одещина»(курс за вибором)

                        Етика (курс за вибором)

Сімейні цінності(спецкурс)

 

3,5

 

2

 

0,5

1

 

 

3,5

 

2

0,5

 

1

 

 

2,5

 

2

0,5

3

 

2

 

 

 

1

3

 

2

 

 

 

1

Гранично допустиме навчальне навантаження

28

31

32

33

33

Всього фінансується (без урахування поділу класів на групи)

27+3

30+3

30,5+3

31,5+3

33+3

                 

 

 

 

 

 

Додаток 5

 

Робочий навчальний план

для 10-11 класів з українською мовою навчання

– Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ МОН від 20.04.2018 №408, у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 №464  (таблиця 2)

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

10

11

Базові предмети

27

26

Українська мова

2

2

Українська література

2

2

Зарубіжна література

1

1

Іноземна мова

2

2

Історія України

1,5

1,5

Всесвітня історія

1

1

Громадянська освіта

2

0

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

3

3

Біологія і екологія

2

2

Географія

1,5

1

Фізика і астрономія

3

4

Хімія

1,5

2

Фізична культура

3

3

Захист України

1,5

1,5

Вібірково - обов’язкові предмети:

Інформатика

Технології

 

1,5

1,5

 

1,5

1,5

Додаткові години

8

9

Українська мова

2

 

Українська література

 

2

Історія України

1,5

1,5

Інформатика

0,5

0,5

Математика

1

1

Математика(індивідуальні заняття)

 

1

Факультатив «Фінансова грамотність»

1

1

Факультатив «Історія України»

1

1

Факультатив «Основи сім’ї»

1

1

Гранично допустиме тижневе навантаження

30+3

33

Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи )

38

38

*відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 10.04.2020 № 1/9 -205 « Щодо заміни назви навчального предмета»

Замінити назву навчального предмета «Захист Вітчизни» на «Захист України»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

                Перелік навчальних програм

предметів, що вивчаються за інваріантним складником для учнів 5-9 класів у 2021/2022н.р. Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН за покликанням:  https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi (затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)

№ п/п

Назва навчальної програми

 

 

Українська мова

у 5 – 9 класах за навчальною програмою: Українська мова. 5 – 9 класи. Програма для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 № 804);

 

Українська література

5 – 9 класах здійснюватиметься за навчальною програмою: Українська література. 5 – 9 класи. Програма для закладів загальної середньої освіти . – К.: Освіта, 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 №804;

 

Біологія

Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному веб-сайті МОН України [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/navchalni-programi-5-9-klas2017.html];

 

 

Всесвітня історія

«Всесвітня історія. 7–9 класи» затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. № 804;

Програми розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України за посиланням:

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-vnesennya-zmin-do-navchalnih-program-z-istoriyi-ukrayini-dlya-5-9-ta-10-11-klasiv-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti

 

Географія

6-9 класів продовжать вивчення географію за навчальною програмою, затвердженою наказом МОН України від 07.06.2017 № 804, що розміщена на офіційному веб-сайті МОН:

https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas

 

 

Зарубіжна література

в 5 – 9 класах здійснюватиметься за програмою: Світова література. 5 – 9 класи. Програма для закладів загальної середньої освіти – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 № 804;

 

 

Інформатика

5-8,

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-5-9-klas/onovlennya-12-2017/8-informatika.docx

2017

9 клас 2015р https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-5-9-klas/onovlennya-12-2017/programa-informatika-5-9-traven-2015.pdf

 

Історія України

«Історія України. 5–9 класи», затверджені наказом МОН України від 21.02.2019 №  236;

Програми розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України за посиланням:

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-vnesennya-zmin-do-navchalnih-program-z-istoriyi-ukrayini-dlya-5-9-ta-10-11-klasiv-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti

 

Математика

Математика 5-9 класи, Наказ МОН від 07.06.2017 №804 https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas

 

Мистецтво

“Мистецтво. 5-9 класи” (авт. Л. Масол та ін.) (оновлена), затвердженою наказом МОН України від 07.06.2017 № 804 “Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів”, яка реалізується за рахунок годин, визначених типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня (наказ МОН від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказами МОН від 29.05.2014 № 664, від 12.12.2014 № 1465, від 07.08.2015            №855). https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas

 

Основи здоров'я

для 5-9-х класів «Навчальна програма з основ зоров’я », наказ МОН від 07.06.2017 №804

 

Правознавство

для 9-го класу «Навчальна програма з основ правознавства», Наказ МОН від 07.06.2017 №804

 

Трудове навчання

5 – 9 класи – «Навчальна програма з трудового навчання для закладів загальної середньої освіти 5 – 9 класи» (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804;

 

Фізика

7-9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізика. 7-9 класи» (програма затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804, розміщена на офіційному сайті МОН України –

[http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html];

 

 

Фізична культура

Програма Фізична культура 5-9 класи , наказ МОН від 23.10.2017 №1407 https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas

 

Хімія

7 - 9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи, затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (https://goo.gl/GDh9gC).

 

Іноземні мови (англійська мова)

Для учнів 5-9 класів за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти  затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року № 1392 та Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) яка розроблена на виконання Закону України «Про освіту» затвердженою наказом МОН від 20.04.2018 № 408;

 

 

 

           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перелік навчальних програм

предметів, що вивчаються за інваріантним складником для учнів 10-11 класів у 2021/2022н.р. Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН за покликанням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi

 

№ п/п

Назва навчальної програми

 

  1.  

Українська мова

у 10 -11 класах – за новими навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН від 23.10.2017 № 1407.

  1.  

Українська література

у 10-11 класах – за новими навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН від 23.10.2017 № 1407.

  1.  

Біологія і екологія

Програма з біології і екології для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти: рівень стандарту, затверджена наказом  Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407.

Програми розміщені на офіційному веб-сайті МОН України [https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv].

 

  1.  

Всесвітня історія

«Історія України. Всесвітня історія. 10–11 класи», затверджені наказом МОН України від 21.02.2019 №  236.

Програми розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України за посиланням:

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-vnesennya-zmin-do-navchalnih-program-z-istoriyi-ukrayini-dlya-5-9-ta-10-11-klasiv-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti

  1.  

Географія

10 класу вивчатимуть географію курсу «Географія: регіони та країни» рівень за новими навчальними програмами, затвердженими наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407. (Режим доступу: (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv),

Учні 11 класу вивчають курс «Географічний простір Землі» рівень стандарту за програмою, затвердженою наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407.

Зазначена навчальна програма розміщена на офіційному веб-сайті МОН України: (Режим доступу: (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv

  1.  

Зарубіжна література

у 10-11 класах – за новими навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН від 23.10.2017 № 1407.

 

  1.  

Інформатика

2017 https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-10-11-klas/2018-2019/informatika-standart-10-11.docx

  1.  

Історія України

«Історія України. Всесвітня історія. 10–11 класи», затверджені наказом МОН України від 21.02.2019 №  236.

Програми розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України за посиланням:

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-vnesennya-zmin-do-navchalnih-program-z-istoriyi-ukrayini-dlya-5-9-ta-10-11-klasiv-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti

  1.  

Математика

Рівень стандарту

Нова навчальна програма з математики (Алгебра та початки аналізу та геометрія) для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти (https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-10-11-klas/2018-2019/matematika.-riven-standartu.docx)

  1.  

Захист України

У 2019/2020 навчальному році набирають чинності навчальні програми: «Захист Вітчизни» для 11 класів закладів загальної середньої освіти (рівень стандарту), затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407,

  1.  

Громадянська освіта

Наказ МОН від 23.10.2017 №1407

  1.  

Трудове навчання

10 - 11 класи – навчальна програма «Технології 10-11 класи (рівень стандарту)» затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407;

Зазначені навчальні програми розміщено на офіційному веб-сайті МОН України (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html).

 

  1.  

Фізика

Програми з фізики та астрономії для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти затверджені Міністерством освіти і науки України наказом № 1539 від 24.11.2017 року у таких варіантах:

«Фізика і астрономія 10-11» (рівень стандарту та профільний рівень), авторського колективу під керівництвом Ляшенка О. І.;

  1.  

Фізична культура

«Фізична культура 10-11 класи» (рівень стандарту) для закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 23.10.2017 № 1407).

  1.  

Хімія

Програма з хімії для 10–11 класів закладів загальної середньої освіти. Рівень стандарту (затверджена наказом МОН України від 23.10.2017    № 1407). Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (https://goo.gl/fwh2BR);

  1.  

Іноземні мови (англійська мова)

Для учнів 10-11 класів за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти  затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року № 1392 та Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта), яка розроблена на виконання Закону України «Про освіту» і затверджена наказом МОН від 20.04.2018 № 407;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11-х класів

     Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).

     Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

     Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.).

     Оцінювання навчальних досягнень учнів старшої школи здійснюється за 12-бальною системою(шкалою), відповідно до наказу МОН України від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти».

                                      Додаток 2

                                      до Критеріїв оцінювання

                                      навчальних досягнень учнів

                                      (вихованців) у системі

                                      загальної середньої освіти

------------------------------------------------------------------

|Рівні навчальних|Бали|  Вимоги до знань, умінь і навичок учнів  |

|    досягнень   |    |                                          |

|----------------+----+------------------------------------------|

|  I. Початковий |  1 |Учні розрізняють об'єкти вивчення         |

|                |----+------------------------------------------|

|                |  2 |Учні відтворюють незначну частину         |

|                |    |навчального матеріалу, мають нечіткі      |

|                |    |уявлення про об'єкт вивчення              |

|                |----+------------------------------------------|

|                |  3 |Учні відтворюють частину навчального      |

|                |    |матеріалу; з допомогою вчителя виконують  |

|                |    |елементарні завдання                      |

|----------------+----+------------------------------------------|

|  II. Середній  |  4 |Учні з допомогою вчителя відтворюють      |

|                |    |основний навчальний матеріал, можуть      |

|                |    |повторити за зразком певну операцію, дію  |

|                |----+------------------------------------------|

|                |  5 |Учні відтворюють основний навчальний      |

|                |    |матеріал, здатні з помилками й            |

|                |    |неточностями дати визначення понять,      |

|                |    |сформулювати правило                      |

|                |----+------------------------------------------|

|                |  6 |Учні виявляють знання й розуміння основних|

|                |    |положень навчального матеріалу. Відповіді |

|                |    |їх правильні, але недостатньо осмислені.  |

|                |    |Вміють застосовувати знання при виконанні |

|                |    |завдань за зразком                        |

|----------------+----+------------------------------------------|

| III. Достатній |  7 |Учні правильно відтворюють навчальний     |

|                |    |матеріал, знають основоположні теорії і   |

|                |    |факти, вміють наводити окремі власні      |

|                |    |приклади на підтвердження певних думок,   |

|                |    |частково контролюють власні навчальні дії |

|                |----+------------------------------------------|

|                |  8 |Знання учнів є достатніми. Учні           |

|                |    |застосовують вивчений матеріал у          |

|                |    |стандартних ситуаціях, намагаються        |

|                |    |аналізувати, встановлювати найсуттєвіші   |

|                |    |зв'язки і залежність між явищами, фактами,|

|                |    |робити висновки, загалом контролюють      |

|                |    |власну діяльність. Відповіді їх логічні,  |

|                |    |хоч і мають неточності                    |

|                |----+------------------------------------------|

|                |  9 |Учні добре володіють вивченим матеріалом, |

|                |    |застосовують знання в стандартних         |

|                |    |ситуаціях, уміють аналізувати й           |

|                |    |систематизувати інформацію, використовують|

|                |    |загальновідомі докази із самостійною і    |

|                |    |правильною аргументацією                  |

|----------------+----+------------------------------------------|

|  IV. Високий   | 10 |Учні мають повні, глибокі знання, здатні  |

|                |    |використовувати їх у практичній           |

|                |    |діяльності, робити висновки, узагальнення |

|                |----+------------------------------------------|

|                | 11 |Учні мають гнучкі знання в межах вимог    |

|                |    |навчальних програм, аргументовано         |

|                |    |використовують їх у різних ситуаціях,     |

|                |    |уміють знаходити інформацію та            |

|                |    |аналізувати її, ставити і розв'язувати    |

|                |    |проблеми                                  |

|                |----+------------------------------------------|

|                | 12 |Учні мають системні, міцні знання в обсязі|

|                |    |та в межах вимог навчальних програм,      |

|                |    |усвідомлено використовують їх у           |

|                |    |стандартних та нестандартних ситуаціях.   |

|                |    |Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, |

|                |    |узагальнювати опанований матеріал,        |

|                |    |самостійно користуватися джерелами        |

|                |    |інформації, приймати рішення              |

------------------------------------------------------------------

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Вступ

 

Відповідно до статті 1 Закону України «Про освіту» заклад загальної середньої освіти реалізує автономію, що означає право  суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, неза­леж­ності та відповідальності у прийнятті рішень щодо ака­деміч­них (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності.

В освітньому процесі реалізується академічна свобода, що передбачає  самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педа­гогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації, вільного оприлюднення і використання результатів наукових досліджень (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

 

Освітня програма ЗЗСО є єдиним комплексом освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

 

Основою для розроблення освітньої програми є стандарти освіти відповідного рівня.

Освітня програма містить:

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;

перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність;

загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти;

структуру програми.

Освітня програма передбачає освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти.

Закладом освіти використано типові програми, які розробляються і затверджуються відповідно до Закону України «Про освіту» та спеціальних законів.

Освітня програма має корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами (стаття 33 Закону України «Про освіту»).

 

Освітній процес у ЗЗСО є системою науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

 

Освітня діяльність у ЗЗСО передбачає діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямовану на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Освітня діяльність у ЗЗСО здійснюється на засадах особистісного, компетентнісного та діяльнісного підходів.

Особистісний підхід – це найважливіший принцип психолого-педагогічної науки, що передбачає створення активного освітньо-виховного середовища та облік своєрідності індивідуальності в розвитку і саморозвитку. Саме цей принцип визначає положення дитини у виховному процесі, означає визнання його активним суб'єктом діяльності, а отже, становлення суб'єкт-суб'єктних відносин.

Компете́нтнісний підхі́д — спрямованість освітнього процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна.

Діяльнісний підхід в освіті - спрямованість освітнього процесу на розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь особистості, застосування теоретичних знань на практиці, формування здібностей до самоосвіти і командної роботи, успішну інтеграцію в соціум і професійну самореалізацію.

Освітня діяльність ЗЗСО спрямована на формування компетентностей здобувачів освіти, що є динамічною комбінацією знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначають здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

 

Викладацька діяльність педагогів ЗЗСО спрямована на формування знань, інших компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, емоційно-вольових та/або фізичних якостей здобувачів освіти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстер-клас, вебінар тощо), та яка провадиться педагогічним (науково-педагогічним) працівником, самозайнятою особою (крім осіб, яким така форма викладацької діяльності заборонена законом) або іншою фізичною особою на основі відповідного трудового або цивільно-правового договору (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

 

Діяльність педагогів ЗЗСО поєднує інтелектуальну, творчу діяльність педагогічного працівника або самозайнятої особи, спрямовану на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

 

Сьогодні освіта вже не підготовка до життя, а спосіб життя. Завдання шко­ли полягає у формуванні глобальної компетентності учня, необхідної кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Глобально компетентні лю­ди мають застосовувати такі якості, характеристики і здібності, щоб не лише ви­вчати навколишній світ, а й жити в ньому. Педагогам, щоб допомогти учням ста­ти глобально компетентними, потрібно не тільки розвивати ці якості у собі, а й шукати способи їх розвитку в учнів. За експертними оцінками, найбільш успіш­ними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють на­вчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працю­вати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіти іншими сучасними вміннями.

Потужну державу і конкурентну економіку забезпечить згуртована спільнота творчих людей, відповідальних громадян, активних і підприємливих. Саме таких повинна готувати середня школа України. Центральне місце в системі освіти належить середній школі. В школі ще можна вирівняти дисбаланс у розвитку дітей. Світогляд закладається саме в сім’ї та школі. У школі фор­му­ється особистість, її громадянська позиція та моральні якості. Тут вирішується, чи людина захоче і чи зможе навчатися впродовж життя.

         Пріоритетного значення в розбудові нової школи набуває завдання формувати в учнів систему загальнолюдських цінностей:

морально-етичних – гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей;

соціально-політичних – свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність.

У центрі освіти має перебувати виховання в учнів відповідальності за себе, за добробут нашої країни.

У здійсненні виховного процесу мають ураховуватися такі організаційні орієнтири:

виховання не зводиться до окремих виховних занять;

до створення виховного середовища залучається весь колектив школи;

учитель є взірцем людини вихованої, своїм прикладом він надихає і зацікавлює дитину;

у плануванні діяльності враховуються індивідуальні нахили і здібності кожної дитини, створюються належні умови для їх реалізації;

співробітництво з позашкільними закладами освіти;

активне залучення до співпраці психологів і соціальних педагогів;

налагодження постійного діалогу з батьківською спільнотою.

 

1.1. Призначення ЗЗСО та засоби його реалізації

 

 Підгірненський навчально – виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» знаходиться у комунальній власності, є юридичною особою, має печатку, штамп, ідентифікаційний номер.

Засновником навчального закладу є Тарутинська района державна адміністрація.

 ЗЗСО у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, іншими нормативно-правовими актами, Статутом школи.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про освіту» принципами освітньої діяльності ЗЗСО є: людиноцентризм; верховенство права; забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності; рівні можливості для всіх; забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності; розвиток інклюзивного освітнього середовища, у тому числі у закладах освіти, найбільш доступних і наближених до місця проживання осіб з особливими освітніми потребами; забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування; науковий характер освіти; різноманітність освіти; цілісність і наступність системи освіти; прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень; відповідальність і підзвітність органів управління освітою та закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності перед суспільством; інституційне відокремлення функцій контролю (нагляду) та функцій забезпечення діяльності закладів освіти; інтеграція з ринком праці; нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями; свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності; академічна доброчесність; академічна свобода; фінансова, академічна, кадрова та організаційна автономія закладів освіти у межах, визначених законом; гуманізм; демократизм; єдність навчання, виховання та розвитку; виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей Українського народу, його історико-культурного надбання і традицій; формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення; формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками; формування громадянської культури та культури демократії; формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля; невтручання політичних партій в освітній процес; невтручання релігійних організацій в освітній процес (крім випадків, визначених цим Законом); різнобічність та збалансованість інформації щодо політичних, світоглядних та релігійних питань; державно-громадське управління; державно-громадське партнерство; державно-приватне партнерство; сприяння навчанню впродовж життя; інтеграція у міжнародний освітній та науковий простір; нетерпимість до проявів корупції та хабарництва; доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою.

Метою освітньої діяльності ЗЗСО є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей.

 Завданнями ЗЗСО є:

  •  забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;
  •  виховання громадянина України;
  •  виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;
  • формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомле­ною громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, осо­бистості, підготовленої до професійного самовизначення;
  • виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;
  • розвиток особистості учня, його здібностей і обдаровань, наукового світогляду;
  • реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
  • виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;
  • генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості;
  • створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням школи.

 Заклад загальної середньої освіти несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

  • безпечні умови освітньої діяльності;
  • дотримання державних стандартів освіти;
  • дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, ви­роб­ничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;
  • дотримання фінансової дисципліни.

Відповідно до чинного законодавства заклад загальної середньої освіти здійснює освітній процес згідно із освітніми і навчальними програмами трьох ступенів освіти:

I ступінь – початкова загальна освіта;

II ступінь – базова загальна освіта;

III ступінь – середня (повна) загальна освіта.

Призначення кожного ступеня навчання визначається у відповідних освітніх програмах.

 Основними засобами досягнення мети, виконання завдань та реалізації призначення школи є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту навчальних програм ЗЗСО, а також:

уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;

надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності:

інтелектуальної – участь у предметних та міжпредметних олімпіадах та конкурсах різних рівнів  (5 – 11 класи);

трудової – участь у всіх акціях з благоустрою та очистці території школи та населеного пункту (4 – 11 класи);

художньо-естетичної – участь у різноманітних творчих конкурсах  (1 – 11 класи);

профільне вивчення предметів: української літератури,  (10,11 класи).

Освітні програми, які реалізуються в ЗЗСО, спрямовані на:

формування в учнів сучасної наукової картини світу;

виховання працьовитості, любові до природи;

розвиток в учнів національної самосвідомості;

формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;

інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;

рішення завдань формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;

виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;

формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдоско­на­лення.

 У ЗЗСО створені та функціонують: методичні об’єднання, творча група, психологічна служба.

 Ефективному управлінню якості освітньої діяльності в ЗЗСО сприяють система ІСУО та програма КУРС Школа.

 Наша школа - школа рівних можливостей для всіх; школа в якій навчаються поряд обдаровані діти в тій чи іншій галузі та «звичайні»; школа, яка намагається дати можливості для розвитку кожній дитині та розвинути її так, щоб вона була успішною в житті; школа компетентнісного розвитку і самовдосконалення з ідеалом вільної, життєлюбної, талановитої особистості. Тобто щоб дитина, навчаючись в школі, змогла набути всі життєві компетенції в тому обсязі, в якому вони їй потрібні для її успішного становлення.

Сучасний підхід до стратегії розвитку освіти наголошує, що якість освіти є найефективнішим засобом для задоволення освітніх потреб суспільства, сім'ї, дитини. Якість оцінюється моральними та ринковими категоріями, це не тільки якість кінцевих результатів, але й всіх процесів, які впливають на кінцевий результат. Тому управління школою зосереджене на управлінні якістю освіти. А це означає співвіднесення результатів роботи школи з метою, яку колектив школи поставив перед собою. Школа працює на засадах “педагогіки партнерства”. Основні принципи цього підходу:

повага до особистості;

доброзичливість і позитивне ставлення;

довіра у відносинах;

діалог – взаємодія – взаємоповага;

розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

 принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Педагогіка партнерства – напрям педагогіки, що включає собою систему методів і прийомів виховання і навчання на засадах гуманізму та творчого підходу до розвитку особистості. За педагогікою партнерства учень – добровільний і зацікавлений соратник, однодумець, рівноправний учасник освітнього процесу, турботливий і відповідальний за його результати. В основі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними й зацікавленими спільниками, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Учитель має бути другом, а родина – залучена до побудови освітньої траєкторії дитини. Педагогіка партнерства визначає істинно демократичний спосіб співпраці педагога і дитини, який не відкидає різниці в їхньому життєвому досвіді, знаннях, але передбачає безумовну рівність у праві на повагу, довіру, доброзичливе ставлення і взаємну вимогливість. Сутність педагогіки партнерства полягає в демократичному та гуманному ставленні до дитини, забезпеченні їй права на вибір, на власну гідність, на повагу, права бути такою, якою вона є, а не такою, якою хоче її бачити вчитель. Стосунки партнерства складаються там, де діти і дорослі об’єднані спільними поглядами і прагненнями. Педагогіка партнерства бачить в учневі добровільного і зацікавленого соратника, однодумця, рівноправного учасника освітнього процесу, турботливого і відповідального за його результати.

Школа допомагатиме батькам здобувати спеціальні знання про стадії розвитку дитини, ефективні способи виховання в дитині сильних сторін характеру і чеснот залежно від її індивідуальних особливостей.

 

1.2. Опис моделі випускника школи

 

Випускник нашої школи:

– особистість – цілісна, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;

  • патріот – з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини;
  • інноватор – здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.

Освітній процес у школі спрямований на формування у випускника школи ключових компетентностей, необхідних для успішної життєдіяльності:

вільне володіння державною мовою;

здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

математична компетентність;

компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

інноваційність;

екологічна компетентність;

інформаційно-комунікаційна компетентність;

навчання впродовж життя;

громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

культурна компетентність;

підприємливість та фінансова грамотність;

   інші компетентності, передбачені стандартами освіти (стаття 12 Закону України «Про освіту»).

Усі вищезазначені компетентності важливі та взаємопов’язані. Кожну з них діти набувають під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читати і розуміти прочитане, висловлювати думку усно і письмово, критично мислити, здатність логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення, конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект, здатність співпрацювати в команді та з іншими людьми (стаття 12 Закону України «Про освіту»).

 

1.3. Цілі освітньої діяльності закла­ду загальної середньої освіти

 

Враховуючи призначення і місце школи в освітньому просторі району ЗЗСО працює над досягненням таких цілей:

  • забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту почат­ко­вої, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
  • гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
  • створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усві­домленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
  • формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
  • забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають інтелек­туальне, фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів.

 

1.4. Навчальний план та його обґрунтування

 

 Основним документом, що регулює освітній процес у школі, є робочий навчальний план, що складений на основі Типових навчальних планів Типових освітніх програм, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання. Зміст навчального плану є механізмом реалізації змісту освіти та одним із засобів формування "моделі" випускника кожного ступеня навчання. Починаючи з І ступеня, в школі функціонує система факультативів та гуртків, яка дозволяє зробити освітній простір єдиним і таким, що тісно пов'язує різні вікові етапи в навчанні різних дисциплін. Мета та завдання базового навчання полягає у створенні освітнього простору для здійснення самовизначення учнів основної школи до вибору профілю подальшого навчання, готовності до свідомого вибору профілю навчання у школі ІІІ ступеня. Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини.

Основна школа забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти. Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для всіх учнів. У старшій школі навчання є профільним. При формуванні змісту допрофільної освіти та варіативної складової навчального було максимально врахувано освітні потреби учнів і батьків, що випливають з результатів анкетування, опитування, моніторингу навченості та природніх задатків здобувачів освіти.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах відповідного рівня.

Базові навчальні предмети, що становлять інваріантну складову змісту середньої освіти, є обов'язковими і вивчатимуться на рівні державного стандарту на всіх профілях. Профільні загальноосвітні предмети - це той цикл предметів, який реалізуватиме цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. 10 -11 класи навчатимуться на професійному рівні,  вивчатиметься українська література. Враховуючи кадрове, навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення, запити учнів 10-11 класів як вибірково-обов’язкові предмети здобувачі освіти вивчатимуть інформатику та технології.

 Відповідно до робочого навчального плану педагогічні працівники навчального закладу самостійно добирають програми, підручники, навчальні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи, засоби навчальної роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань та здобуття освіти на рівні державних стандартів.

 

1.5. Особливості організації освітнього процесу

 

 Школа працює за п’ятиденним робочим тижнем, вихідні дні - субота і неділя.

 Відповідно до Закону України ,,Про освіту” тривалість уроку в 1 класі становить 35 хвилин, в 2 – 4 класах 40 хвилин, в 5 – 11 – 45 хвилин. Тривалість перерв, під час яких не відбувається харчування школярів – 10 хв., під час яких учні харчуються – 20 хв.. Школа працює в такому режимі:

 1 – 11 класи – початок занять о 8.30.

 Для учнів 1 – 4 класів за бажанням їхніх батьків або осіб, які їх замінюють, працюють  групи продовженого дня.

 Відповідно Закону України ,,Про освіту” кожен навчальний рік розпочинається 1 вересня святом - День знань.

 Структура навчального року (тривалість навчальних занять, поділ на семестри та режим роботи) встановлюються навчальним закладом у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом, за погодженням з відділом  освіти і Тарутинської райдержадміністрації.

Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менш як 30 календарних днів.

Крім різних форм обов’язкових навчальних занять, у закладі проводяться індивідуальні, групові, факультативні та інші позакласні заняття та заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдаровань.

Відповідно до статті 12 Закону України ,,Про освіту” навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної та старшої школи, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійсню­ється без конкурсу відповідно до території обслуговування, яка закріплена Тарутинською райдержадміністрацією, Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 № 367.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказами Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 зі змінами, внесеними наказом від 17.08.2012 № 921та від 08.04.2016 № 401.

 

1.6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

 

 На рівні ЗЗСО розроблено систему показників (внутрішній моніторинг), що дозволяє визначити, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний "продукт" діяльності школи відповідає ідеальній моделі випускника. При цьому об’єктами, механізмами та термінами контролю є :

кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років, добровільна сертифікація – 1 раз на 3 роки, участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, коучингах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання – протягом року);

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін для самостійної роботи та дистанційного навчання– 2 рази на рік);

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності (відповідність ліцензійним та акредитаційним вимогам: шкільні кабінети, класні кімнати, спортзал, бібліотека, сучасна їдальня, буфет, наявність інтернету – 2 рази на рік);

якість проведення навчальних занять (вивчення системи роботи педагогічних працівників – 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за потребою);

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентнос­тей) (вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років, різні види оцінювання, що відповідають «Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які є обовязковою складовою навчальної програми з предмета - на кожному уроці), тематичне – в кінці кожної теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, державна підсумкова атестація – в кінці навчального року, зовнішнє незалежне оцінювання – в кінці навчального року, результати участі у предметних та творчих конкурсах різного рівня – протягом навчального року, участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року, інтелектуальних випробовуваннях – протягом навчального року);

моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти (соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників – 1 раз на рік);

продовження навчання (аналіз вступу у ВНЗ України та за її межами - 1 раз на рік).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про освіту» результатами навчання є знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати.

Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання (стаття 12 Закону України «Про освіту»).

Державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти здійснюється з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти.

Порядок, форми проведення і перелік навчальних предметів, з яких проводиться державна підсумкова атестація, визначає Міністерство освіти і науки.

Відповідно до статті  41 Закону України «Про освіту» система забезпечення якості освіти має на меті: гарантування якості освіти; формування довіри суспільства до системи та закладів освіти, органів управління освітою; постійне та послідовне підвищення якості освіти; допомогу закладам освіти та іншим суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.

Складовими системи забезпечення якості освіти є:

система забезпечення якості в закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти);

система зовнішнього забезпечення якості освіти;

система забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти.

Внутрішня система забезпечення якості освіти в ЗЗСО включає:

стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;

систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково-педагогічної) діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників;

оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;

забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

Система зовнішнього забезпечення якості освіти може включати:

1) інструменти, процедури та заходи забезпечення і підвищення якості освіти, зокрема: стандартизацію; ліцензування освітньої діяльності; акредитацію освітніх програм; інституційну акредитацію; громадську акредитацію закладів освіти; зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання; інституційний аудит; моніторинг якості освіти; атестацію педагогічних працівників; сертифікацію педагогічних працівників; громадський нагляд; інші інструменти, процедури і заходи, що визначаються спеціальними законами України;

2) визначені Законом України «Про освіту» і спеціальними законами органи і установи, що відповідають за забезпечення якості освіти, та спеціально уповноважені державою установи, що проводять зовнішнє незалежне оцінювання;

3) незалежні установи оцінювання та забезпечення якості освіти.

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти ЗЗСО є:

оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в школі;

постійний моніторинг змісту освіти;

спостереження за реалізацією освітнього процесу;

моніторинг технологій навчання;

моніторинг ресурсного потенціалу школи;

моніторинг управління ресурсами та процесами;

спостереження за станом соціально-психологічного середовища школи;

контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;

розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні.

 

 

 

 

 

 

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітню програму загальної середньої освіти І ступеня Підгірненського НВК «Загальноосвітня школи І-ІІІ ст. – дошкільний навчальний заклад» розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти»    (1-2 класи), листа МОН України від 22.05.2018 №1/9-332 щодо затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти, наказу МОН України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів; постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (3-4 класи),  наказу МОН України від 20.04.2018 № 407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня» (3-4 класи).

У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

-      дитиноцентрованості і природовідповідності;

-      узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-      науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-      наступності і перспективності навчання;

-      взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-      логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-      можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-      творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-      адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Освітня програма початкової освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Освітня програма визначає:

  • загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;
  • перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;
  • орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;
  • рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
  • вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.

 

СКЛАДОВА ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

 

ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 класу – 23 години на тиждень (805 годин/навч.рік); 2 класу – 25 годин на тиждень (875 годин/ навч. рік)3- 4 класів – 2695 годин/навч. рік: 2 класи – 25 годин на тиждень (875 годин/ навч. рік); 3 класи – 26 годин на тиждень (910 годин/навч. рік); 4 класи – 26 годин на тиждень (910 годин/навч. рік). Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем. Повноцінність початкової освіти реалізується як інваріантної, так і варіативної складових.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладу загальної середньої освіти І ступеня (далі – навчальний план).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти через структурування змісту початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Відповідно до мов навчання у Підгірнеському НВК у 3-4 класах передбачено варіант навчального плану початкової школи з українською мовою навчання з вивченням мови корінного народу, національної меншини (таблиця 2).   Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації; у 1-2 класах передбачено варіант навчального плану початкової школи з українською мовою навчання. Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов’язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять.

На основі навчального плану школа складає на кожен навчальний рік робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

Учні з особливими освітніми потребами (з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату, інтелектуального розвитку, тяжкими порушеннями мовлення, затримкою психічного розвитку), здобувають початкову освіту в закладі загальної середньої освіти за індивідуальними робочими навчальними планами, затвердженими наказами МОН України. Від 25.06.2018 № 693 «Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами» (2 клас) табл. 14

Освітню програму Підгірнеського НВК «Загальноосвітня школа І- ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» для І ступеня укладено за сімома основними освітніми галузями.

 

Освітні галузі 1 -2 класи НУШ:

Мовно-літературна (Навчання грамоти – 1 клас, українська мова, читання – 2 кл, іноземна мова (англійська мова)

Математична (математика)

Громадянська та історична, природнича, соціальна та здоров’язбережувальна («Я досліджую світ»)  

Мистецька (музичне мистецтво і образотворче мистецтво)

Технологічна (Дизайн і технології)    

Інформатична (інформатика з 2 класу)

Фізкультурна (фізична культура)

Навчальний час, передбачений на варіативну складову може бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять. Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається закладом загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладів освіти.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

  • додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей,
  • проведення індивідуальних консультацій,
  • проведення групових занять.

Освітні галузі 3-4 класи:

Мови і літератури ( «Українська мова», «Літературне читання», «Російська мова», «Іноземна мова»)

Математика («Математика»)

Суспільствознавство («Я у світі») (3-4 класи).

Природознавство («Природознавство»)

Мистецтво («Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво»)  

Технології («Трудове навчання» та «Інформатика»)

Здоров'я і фізична культура («Основи здоров'я» та «Фізична культура».)

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (3-4 класи) та Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (1-2 класи) години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальний час, передбачений на варіативну складову може бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять. Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається закладами загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладів освіти.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

  • підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;
  • запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, чи світоглядного спрямування (етика, риторика, рідний край, хореографія тощо);
  • індивідуальні заняття та консультації.

Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

У початковій школі може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).

Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 30 хвилин, у 2-4-х класах – 40 хвилин.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» формується з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення.

Для недопущення перевантаження учнів буде враховано їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). За рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

 

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ (КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ) ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ, ВИЗНАЧЕНИХ ВІДПОВІДНИМ ДЕРЖАВНИМ СТАНДАРТОМ ЗАГАЛЬНОЇ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі.

Освітня  програма (1-2 класи) має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень;

та наскрізних умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Результати навчання (3-4 класи) повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

 

 

ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧИНАТИ НАВЧАННЯ ЗА ПРОГРАМОЮ

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти за інших умов.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом. Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання у початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

 

ПЕРЕЛІК, ЗМІСТ, ТРИВАЛІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ОСВІТНІХ ГАЛУЗЕЙ, ЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЇХ ВИВЧЕННЯ

Освітні галузі 1-2 класи НУШ:

Мовно-літературна

Математична

Громадянська та історична, природнича, соціальна та здоров’язбережувальна

Мистецька

Технологічна                               

Інформатична (інформатика з 2 класу)

Фізкультурна

Мовно-літературна освітня галузь ( Навчання грамоти- 1 кл., українська мова і читання -2 кл, англійська мова) ставить за мету розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

У початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

1-2 класи – інтегрований курс «Навчання грамоти»;

Математична галузь (математика) ставить за мету різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.

Громадянська та історична, соціальна та здоров'язбережувальна, природнича освітні галузі Я досліджую світ») можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Навчальна програма «Я досліджую світ» ставить за мету особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

«Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);

«Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці);

«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);

«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв);

«Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Інформатична освітня галузь (інформатика) починає реалізуватися з 2-го класу та ставить за мету різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

За результатами формування предметної компетентності випускники початкової школи повинні використовувати початкові знання вміння та навички для:

  • доступу до інформації (знання де шукати і як отримувати інформацію);
  • опрацювання інформації;
  • перетворення інформації із однієї форми в іншу;
  • створення інформаційних моделей;
  • оцінки інформації за її властивостями.

Технологічна освітня галузь (Дизайн та технології) ставить за мету розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Мистецька освітня галузь (музичне мистецтво, образотворче мистецтво) ставить за мету всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Фізкультурна освітня галузь (фізична культура) ставить за мету всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Зазначена мета реалізується за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

Навчальний час, передбачений на варіативну складову може бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять. Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається закладом загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладів освіти.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

  • додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей,
  • проведення індивідуальних консультацій,
  • проведення групових занять.

Освітні галузі 3-4 класи:

Мови і літератури

Математика

Суспільствознавство

Природознавство

Мистецтво

Технології

Здоров'я і фізична культура

Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Українська мова», «Літературне читання», «Російська мова», «Іноземна мова».

Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - «Математика», «Природознавство».

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я у світі» (3-4 класи).

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».

Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».

Освітня галузь «Здоров'я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров'я» та «Фізична культура».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (3-4 класи) та Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (1-2 класи) години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

 

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

У 1-2 класах очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання:

  • дослідницькі,
  • інформаційні,
  • мистецькі проекти,
  • сюжетно-рольові ігри,
  • інсценізації,
  • моделювання,
  • ситуаційні вправи,
  • екскурсії,
  • дитяче волонтерство тощо.

Основними формами організації освітнього процесу в 3-4 класах є:

  • різні типи уроку,
  • екскурсії,
  • віртуальні подорожі,
  • спектаклі,
  • квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватися та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

 

ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ  ОСВІТИ

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
  • якість проведення навчальних занять;
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • оновлення методичної бази освітньої діяльності;
  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Інші освітні компоненти (за рішенням ЗЗСО)

Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їх навчання в закладах іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо).  За рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.)  у позашкільних закладах.

Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Реалізація освітньої програми початкової освіти забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності, а саме:

  • здатність спілкуватися державною та іноземною мовами, висловлювати і захищати власні погляди;
  • досліджувати ситуації і виокремлювати проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;
  • усвідомлювати розмаїття природи, взаємозв’язків її об’єктів та явищ, пояснювати роль природничих наук і техніки в житті людини;
  • готовності використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, здатності до соціальної комунікації й активності;
  • усвідомлювати почуття власної гідності, діяльності з урахуванням власних прав і свобод, поваги до прав і гідності інших осіб, протидію дискримінації та нерівному ставленню до особистості;
  • володіти навичками підприємницької діяльності, загальнокультурної й екологічної грамотності, готовності до здорового способу життя.

А також  всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

 

 

Робочий навчальний план

для початкової школи з навчанням українською мовою

(Згідно з типовим навчальним планом за освітньою програмою для закладів середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я. , затвердженою 22.02 2018 року Колегією МОН)

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин на рік

1

2

 ІНВАРІАНТНА СКЛАДОВА

Мовно- літературна (мова і література)

 

Іншомовна

Навчання грамоти

Українська мова, Читання

7

 

7

Іноземна мова (Англійська мова )

2

3

Математична

Математика

4

4

Я досліджую світ (природнича,

громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі)

Я досліджую світ

3

3

   Технологічна

Дизайн і технології

1

1

Інформатична

Інформатика

 

1

Мистецька

Музичне мистецтво

1

1

Образотворче мистецтво

1

1

Фізкультурна

Фізична культура

3

3

Усього

19+3

21+3

Варіативна складова

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

Українська мова

1

1

                        Загальнорічна кількість навчальних годин

 

23

25

Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня

 

20

22

Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи

 

23

25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робочий навчальний план

Спеціальних закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою для дітей з інтелектуальним порушенням, згідно типової освітньої програми  І ступеня для дітей з особливими потребами наказ МОН України від 25.06.2018 р № 693

Освітні галузі

Назви предметів

Кількість годин на тиждень у класах

2

3

4

Мовно- літературна (мова і література)

 

Українська мова,

Читання

7

 

 

Математика

Математика

4

 

 

Природознавство

Природознавство

2

 

 

Здоров’я і фізична культура

Фізична культура

2

 

 

Основи здоров’я

1

 

 

Технології

Дизайн і технології

2

 

 

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

 

 

Образотворче мистецтво

1

 

 

Разом

20

 

 

Корекційно- розвиткові заняття

Розвиток мовлення

3

 

 

Психологічна корекція

2

 

 

 

 

 

 

Соціально- побутове орієнтування

2

 

 

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

Інформатика

1

 

 

Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня

 

21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робочий навчальний план

початкової школи з українською мовою навчання

(згідно з типовим навчальним планом за типовою освітньою програмою для закладів середньої освіти І ступеню, затвердженої наказом МОН України від 20.04. 2018 р. № 407, табл. №1)

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

3

4

Мови і літератури

Українська мова  та літературне читання

7

7

Іноземна мова

2

2

Математика

Математика

4

4

Природознавство

Природознавство

2

2

Суспільствознавство

Я у світі

1

1

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

1

Образотворче мистецтво

1

1

Технології

Трудове навчання

1

1

Інформатика

1

1

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1

1

Фізична культура

3

3

Усього

21+3

21+3

Варіативна складова

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

Мова корінного народу, національних меншин

(російська мова)

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

2

 

 

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

23

23

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

26

26

         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеню

(затвердженими наказом МОН від 29.05.2015 р. № 584)

№ з/п

Предмет

Клас

Назва навчальної програми (автор)

1.

Українська мова (навчання грамоти)

1,2

Типова освітня програма для ЗЗСО розроблена під керівництвом Савченко О.М.

2

Іноземна мова (англійська)

1,2

Типова освітня програма для ЗЗСО розроблена під керівництвом Савченко О.М.

3

Математика

1,2

Типова освітня програма для ЗЗСО розроблена під керівництвом Савченко О.М.

4

Я досліджую світ

1,2

Типова освітня програма для ЗЗСО розроблена під керівництвом Савченко О.М.

5

Технології

1,2

Типова освітня програма для ЗЗСО розроблена під керівництвом Савченко О.М.

6

Мистецтво

1,2

Типова освітня програма для ЗЗСО розроблена під керівництвом Савченко О.М.

7

Фізична культура

1,2

Типова освітня програма для ЗЗСО розроблена під керівництвом Савченко О.М.

8

Інформатика

2

Типова освітня програма для ЗЗСО розроблена під керівництвом Савченко О.М.

9

Українська мова

3,4

Українська мова. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Наказ МОН від 29.05.2015р. № 584

10

Літературне читання

3,4

Літературне читання

 Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Наказ МОН від 29.05.2015р. № 584

11

Іноземна мова

3,4

Іноземна мова

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Наказ МОН від 29.05.2015р. № 584

12

Математика

3,4

Математика.

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Наказ МОН від 29.05.2015р. № 584

13

Інформатика

3,4

Інформатика

 Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Наказ МОН від 29.05.2015р. № 584

14

Природознавство

3,4

Природознавство.

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Наказ МОН від 29.05.2015р. № 584

15

Я у світі

3,4

Я у світі.

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Наказ МОН від 29.05.2015р. № 584

16

Музичне мистецтво

3,4

Музичне мистецтво.

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Наказ МОН від 29.05.2015р. № 584

17

Образотворче мистецтво

3,4

Образотворче мистецтво.

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Наказ МОН від 29.05.2015р. № 584

18

Трудове навчання

3,4

Трудове навчання .

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Наказ МОН від 29.05.2015р. № 584

19

Фізична культура

3,4

Фізична культура

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Наказ МОН від 29.05.2015р. № 584


Освітня програма Підгірненського НВК «Загальноосвітня школа І- ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» для ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена згідно Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII, Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 та наказу МОН України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

Освітня програма базової середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладу складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані Підгірненського НВК (додаток 1).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову (передбачені обраним варіантом навчального плану Типової освітньої програми), сформовану на державному рівні та варіативну складову.

Навчальний план Підгірнеського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ» для ІІ ступеня (базова середня освіта) складений відповідно  наказу МОН України від 20.04.2018 № 405 (таблиця 1)

Навчальний план для дітей з особливим освітніми потребами складений відповідно до наказу МОН від 12.06. 2018 р. № 627  «Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами» (таблиця 14)

Години варіативної складової навчального плану в класах спрямовані на:

 

а) вивчення базових предметів, обов’язкових для всіх, а саме російська мова (5-9 кл), етика (5-6 кл.);

б) курси за вибором

  • «Мій рідний край – Одещина»  (5 клас)
  • Сімейні цінності (8,9 класи)

 

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртка.

 

 

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей. Навчальну програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури (українська мова, українська література, іноземна мова, зарубіжна література).

Суспільствознавство (історія України, всесвітня історія, основи правознавства).

Мистецтво (музичне мистецтво, образотворче мистецтво, мистецтво).

Математика (математика, алгебра, геометрія).

Природознавство (природознавство, біологія, географія, фізика, хімія).

Технології (трудове навчання, інформатика).

Здоров’я і фізична культура (основи здоров’я, фізична культура).

 

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

 Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей;

комбінований урок, уроки-семінари, конференції, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, відео-уроки тощо.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, форуми, спектаклі, брифінги, квести.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття, які також виконують функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма закладу базової середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом та Положенням про внутрішню систему забезпечення якості освіти Підгірненського НВК.

На основі освітньої програми складено навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робочій навчальний план

для 5-9 класів з навчанням українською мовою

(згідно з типовим навчальним планом за типовою освітньою програмою для закладів середньої освіти ІІ ступеню , затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 р № 405 )

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень

5

6

7

8

9

Мови і літератури

Українська мова

3,5

3,5

2,5

2

2

Українська література

2

2

2

2

2

Іноземна мова

3

3

3

3

3

Зарубіжна література

2

2

2

2

2

Суспільствознавство

Історія України

1

1

1

1,5

1,5

Всесвітня історія

-

1

1

1

1

Основи правознавства

-

-

-

-

1

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

1

1

-

-

Образотворче мистецтво

1

1

1

-

-

Мистецтво

-

-

-

1

1

Математика

Математика

4

4

-

-

-

Алгебра

-

-

2

2

2

Геометрія

-

-

2

2

2

Природознавство

Природознавство

2

-

-

-

-

Біологія

-

2

2

2

2

Географія

-

2

2

2

1,5

Фізика

-

-

2

2

3

Хімія

-

-

1,5

2

2

Технології

Трудове навчання

2

2

1

1

1

Інформатика

1

1

1

2

2

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1

1

1

1

1

Фізична культура

3

3

3

3

3

Разом

23,5+3

26,5+3

28+3

28,5+3

30+3

Варіативна складова

Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

Російська мова

Математика

«Мій рідний край - Одещина» (курс за вибором)

                        Етика (курс за вибором)

Сімейні цінності(спецкурс)

 

3,5

 

2

 

0,5

1

3,5

 

2

0,5

 

1

2,5

 

2

0,5

3

 

2

 

 

 

1

3

 

2

 

 

 

1

Гранично допустиме навчальне навантаження

28

31

32

33

33

Всього фінансується (без урахування поділу класів на групи)

27+3

30+3

30,5+3

31,5+3

33+3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робочий навчальний план

Спеціальних загальноосвітніх закладів ІІ ступеня з українською мовою навчання для дітей з інтелектуальним порушенням

(відповідно до типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми проблемами, затвердженого наказом МОН України від 12.06.2018 р. № 627)

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

 

6 клас

 

Мова і література

Українська мова

 

3

 

Українська література

 

2

 

Суспільствознавство

Історія України

 

-

 

Основи правознавства

 

-

 

Я у світі

 

-

 

Математика

Математика

 

5

 

Природознавство

Природознавство

 

1

 

Географія

 

2

 

Фізика і хімія у побуті

 

-

 

Мистецтво

Музичне мистецтво

 

1

 

Образотворче мистецтво

 

1

 

Технології

Трудове навчання

 

8

 

Інформатика

 

1

 

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

 

1

 

Фізична культура

 

2

 

Разом

 

27

 

Корекційно – розвиткові заняття

Соціально-побутове орієнтування

 

2

 

 

Розвиток мовлення

 

2

 

 

Психологічна корекція

 

2

 

Додаткові години на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

 

1

 

Гранично допустиме навантаження

 

28

 

 

 

 

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)

№ п/п

Назва навчальної програми

  1.  

Українська мова

  1.  

Українська література

  1.  

Біологія

  1.  

Всесвітня історія

  1.  

Географія

  1.  

Зарубіжна література

  1.  

Інформатика

  1.  

Історія України

  1.  

Математика

  1.  

Мистецтво

  1.  

Основи здоров’я

  1.  

Природознавство

  1.  

Трудове навчання

  1.  

Фізика

  1.  

Фізична культура

  1.  

Хімія

  1.  

Іноземні мови

  1.  

Основи правознавства

  1.  

Музичне мистецтво

  1.  

Образотворче мистецтво

           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні положення освітньої програми ІІІ ступеня (профільна середня освіта)

 

Освітня програма Підгірнеського НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів- дошкільний навчальний заклад» ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», наказу Міністерства освіти і науки України від  20.04.2018 № 408  «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (стандарт 2011 року), постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

Освітня програма профільної середньої освіти (далі - Освітня програма) окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

 

Загальний обсяг навчального навантаження та тривалість і взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-го класу складає 1330 годин/навчальний рік, для учнів 11-го класу  -  1330 годин/навчальний рік.  Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах ІІІ ступеня, (далі – навчальний план).

Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлюється відповідно до вимог чинних нормативних документів, що визначають санітарно-епідеміологічні вимоги до освітнього процесу та закладів освіти усіх форм власності.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

 

10, 11 клас (профіль «Українська література»)

Робочий навчальний план для 10 – 11 класів розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів та профільних предметів.

Для складання навчального плану використано варіант організації освітнього процесу № 2, що містить перелік базових предметів, який включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів. Зазначено мінімальну кількість тижневих годин на вивчення базових предметів, що має забезпечити досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з державними вимогами Державного стандарту.

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами, що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учні  обрали два предмети – «Інформатика» та «Технології», які вивчатимуться  одночасно в 10 і 11 класах з рівномірним розподілом між ними по 1,5 годин на рік.

Профіль навчання – «Українська література»-  сформовано закладом освіти на підставі освітніх потреб учнів з урахуванням кадрових можливостей забезпечити якісну його реалізацію висококваліфікованими фахівцями  та матеріально-технічної бази закладу.

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів:

- базові предмети, що вивчаються на рівні стандарту: «Українська мова», «Зарубіжна література», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист Вітчизни»;

- вибірково- обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту: «Інформатика»,  «Технології»

- профільні предмети, що вивчаються на профільному рівні: «Українська література».

За рахунок додаткових годин збільшено кількість годин на вивчення профільних предметів на профільному рівні: «Українська література» - на 2 години, на вивчення  базового предмету «Математика» на рівні стандарту додано по 1 годині, історія України по 1,5 години, англійська мова – по 1 годині, по 0,5 інформатики,

 

Решту годин варіативної складової використано на індивідуальні заняття з математики – по 1 годині, з біології – 1 година в 11 класі

Профільність є ефективним засобом диференціації навчання у старшій школі, вона має на меті забезпечити більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності.

Введені факультативні заняття :

10 клас- «Психологія ділового спілкування і основи ділового етикету»;

11 клас- «Я і моя професія».

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

 

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх окремих предметів.

Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх враховано при формуванні шкільного навчального середовища.

 

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

 

 

 Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

 

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Демонструється не лише  виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створюються умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

 

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти. Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

 

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

10 та 11 клас                                                   

Мови і літератури                         

Суспільствознавство                     

Математика                                    

Природознавство                                   

Технології                                      

Здоров’я і фізична культура                  

                                                       

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу проводиться на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учням, які готуються здавати заліки або іспити, можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

 

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності: викладання у школі ІІІ ступеня  повністю забезпечене кваліфікованими фахівцями. 

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності  - Державний стандарт; навчальні програми ; 

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності – учні 10 та 11 класів навчаються за кабінетною системою; предметні кабінети, майстерні і спортивна зала обладнані відповідно до вимог Положення про навчальний кабінет та вимог техніки безпеки;

якість проведення навчальних занять – за якісне і вчасне проведення навчальних занять  учителі несуть персональну відповідальність;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) проводиться у вигляді контрольних, лабораторних і практичних робіт та обліковується у класному журналі.

 

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня має передбачати досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робочий навчальний план

для 10-11 класів з українською мовою навчання

(згідно з навчальним планом для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 408 таблиця 2)

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

10

11

Базові предмети

27

26

Українська мова

2

2

Українська література

2

2

Зарубіжна література

1

1

Іноземна мова

2

2

Історія України

1,5

1,5

Всесвітня історія

1

1

Громадянська освіта

2

0

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

3

3

Біологія і екологія

2

2

Географія

1,5

1

Фізика і астрономія

3

4

Хімія

1,5

2

Фізична культура

3

3

Захист Вітчизни

1,5

1,5

Вібірково- обов’язкові предмети:

Інформатика

Технології

3

1,5

1,5

3

1,5

1,5

Додаткові години

8

9

Українська література

2

2

Англійська мова

1

1

Історія України

1,5

1,5

Інформатика

0,5

0,5

Математика

1

1

Математика (інд.)

1

1

Біологія (інд.)

 

1

Факультатив «Основи сім’і»

1

1

Гранично допустиме тижневе навантаження

33

33

Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи)

38

38

 

 

 

 

 

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539)

 

№ п/п

Назва навчальної програми

Рівень вивчення

  1.  

Українська мова

Рівень стандарту

  1.  

Українська література

Профільний рівень

  1.  

Біологія і екологія

Рівень стандарту

  1.  

Всесвітня історія

Рівень стандарту

  1.  

Географія

Рівень стандарту

  1.  

 Громадянська освіта (інтегрований курс)

Рівень стандарту

  1.  

Зарубіжна література

Рівень стандарту

  1.  

Захист Вітчизни

Рівень стандарту

  1.  

Інформатика

Рівень стандарту

  1.  

Історія України

Рівень стандарту

  1.  

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

Рівень стандарту

  1.  

Мистецтво

Рівень стандарту

  1.  

Правознавство

Рівень стандарту

  1.  

Українська література

Рівень стандарту

  1.  

Фізика і астрономія (авторський колектив під керівництвом Ляшенка О. І.)

Рівень стандарту

  1.  

Фізична культура

Рівень стандарту

  1.  

Хімія

Рівень стандарту

  1.  

Іноземні мови

Рівень стандарту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

 

 

 

 

 

 

 

СХВАЛЕНО

 Педагогічною радою

Протокол №7

Від 30 серпня  2018 року

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

 

Директор ______ Т.Д. Торлак

 

 

 

 

 

 

 

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

 

Підгірненського навчально- виховного комплексу «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Таурутинської районної ради

Одеської області

на 2018/2019 н.р.

 

 

 

 

 

 

2018

с. Підгірне

 

 

ЗМІСТ

 

№ розділу/ пункту

Назва розділу/пункту

Сторінки

І.

Загальні положення

3

ІІ.

Рівні освіти

4

ІІІ.

Режим роботи

5

ІV.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття освіти

6

V.

Загальний обсяг навчального навантаження

7

VI.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

7

VII.

Навчання за наскрізними лініями

10

VIII.

Форми та методи організації освітнього процесу

11

IX.

Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

12

X.

Освітні галузі та навчальні програми

13

ХІ.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

17

Додаток 1

Навчальний план

 

Додаток 2

Річний план роботи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Освітня програма Підгірненського «Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів- дошкільний навчальний заклад» Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області (далі – Освітня програма Закладу) розроблена на виконання:

1. Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту».

2. Постанов Кабінету Міністрів України:

- від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (для 1-х класів);

- від 20.04.2011 № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (для 2-4-х класів);

- від 23.11.2011№ 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» (для 5-9-х класів);

3.Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом О.Я. Савченко, затвердженої рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України від 22.02.2018;

4.Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407;

5. Типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 25.06.2018 № 693;

6. Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 №872 (зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 09.08.2017 №558);

7. Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України  від 20.04.2018 № 405;

8. Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України  від 20.04.2018 № 408;

9.Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України  від 20.04.2018 № 406;

 

Освітня програма Закладу визначає:

  • форми здобуття освіти (очна (денна), індивідуальна (екстернатна);
  • рівні освіти;
  • режим роботи;
  • вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття освіти;
  • загальний обсяг навчального навантаження, розподіл на тиждень, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення;
  • очікувані результати навчання здобувачів освіти;
  • оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти;
  • навчання за наскрізними лініями;
  • форми та методи організації освітнього процесу;
  • освітні галузі та навчальні програми;
  • опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

 

Освітню програму Закладу побудовано із урахуванням таких принципів:

  • дитиноцентрованості і природовідповідності;
  • узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
  • науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
  • наступності і перспективності навчання;
  • взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
  • логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
  • можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
  • творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
  • адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів здобувачів освіти.

Освітня програма Закладу та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті Закладу.

 

ІІ. РІВНІ ОСВІТИ

 

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли: 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Початкова  освіта окреслює підходи до планування й організації Закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 №462 та Державним стандартом початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21. 02. 2018 р. № 87

 

Базова середня освіта окреслює підходи до планування й організації Закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392.

Базова та повна загальна середня освіта окреслює підходи до планування й організації Закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392, Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 №24.

 

ІІІ. РЕЖИМ РОБОТИ

 

Освітня діяльність у Закладі здійснюється за 5-ти денним робочим тижнемудві зміни, оптимально поєднуючи усі сфери освітньої діяльності здобувачів освіти, що забезпечуютьсукупність освітніх, виховних та оздоровчих процесів, направлених на створення умов для реалізації індивідуальних потреб учнів, батьків і педагогічного колективу.

Режим роботи Закладу регламентується єдиним розкладом навчальних занять, позаурочної діяльності відповідно до вимог ДсанПіН 5.5.2.008-01:

-   освітня діяльність учнів1-2-х класів здійснюється з 08.30 до 12.25, учнів5-11-х класів - з 8.30 до 16.00;

- освітня діяльність 3-4 – х класів здійснюється з 8.30 до 14.10

  • освітня діяльність у групі подовженого дня для учнів 1-гокласу здійснюється з 12.00 до 15.0.

Заклад забезпечує оптимальні умови для інтеграції основної та додаткової освіти, проектно-дослідницької,розвивальної та пізнавальної діяльності.

Позакласна робота з різних предметів, індивідуальні заняття, факультативні заняття, заняття гуртків та секцій проводиться з 16.00 до 18.00.

Тривалість уроків:

-    у перших класах - 35 хвилин;

  • у 2-4-х класах – 40 хвилин;
  • 5-11-х класах – 45 хвилин;

Тривалість перерв:10 хв, 20хв.

 

 

 

1 урок – 8.30-9.15

2 урок -9.25 – 10.10

3 урок- 10.20- 11.05

4 урок -11.25 – 12.10

5 урок -12.30- 13.15

6 урок -13.25 -14.10

7 урок -14.20 – 15.05

8 урок -15.15.- 16 .00

 

 

 

ІV. ВИМОГИ ДО ОСІБ,

ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧИНАТИ ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ

НУШ

Початкова освіта здобувається відповідно до Закону України «Про освіту», як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від 5 до 6 (7-ми) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та інше. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання - фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

 

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року, повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

 

Повна загальна  середня освіта окреслює підходи до планування й організації Закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392, Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 №24.

 

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової, базової середньої освіти за інших умов.

 

 

V. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

 

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 1-го класу Закладу складає 805 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 2-4-х класів складає 2695 годин/навчальний рік: для 2-го класу – 875 годин/навчальний рік, для 3-го класу – 910 годин/навчальний рік, для 4-го класу – 910 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 5-9-х класів складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-го класу – 1050 годин/навчальний рік, для 6-го класу – 1155 годин/навчальний рік, для 7-го класу – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-го класу – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-го класів – 1260 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-го класу – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік,

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (Додаток 1).

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Учні з особливими освітніми потребами (з порушенням інтелектуального розвитку) здобувають освіту в закладі загальної середньої освіти за індивідуальними робочими планами

 

VI. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

 

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які реалізуються вчителями у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання роблять внесок у формування таких ключових компетентностей здобувачів освіти:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

№ з/п

Ключові ком-

петентності

Компоненти

 

І ступінь

ІІ-ІІІ ступінь

1

Спілкування державною мовою

Вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникати невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Здатність спілкуватися іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, володіння навичками міжкультурного спілкування

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

3

Математична компетентність

Виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій, усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях.

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

 

Опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Культурна компетентність

Залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості

Уміння:грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства

 

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

 

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Освітньої програми Закладу використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

 

VII. НАВЧАННЯ ЗА НАСКРІЗНИМИ ЛІНІЯМИ

           Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

  • організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
  • окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
  • предмети за вибором;
  • роботу в проектах;
  • позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

 

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

І ступінь

ІІ-ІІІ ступінь

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування уздобувачів початкової освіти соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля.

Формування у здобувачів освіти соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянськавідповідальність

Формування відповідальності та готовності до співпраці через колективну діяльність (робота в групах, парах, проектах тощо) .

Сприятимеформуваннювідповідальногочленасуспільства, щорозумієпринципиімеханізми його функціонування. Цянаскрізналініяосвоюєтьсявосновномучерезколективнудіяльність (дослідницькіроботи, роботивгрупі, проектитощо), якапоєднуєокреміпредметиміжсобоюірозвиваєвучнівготовністьдоспівпраці, толерантністьщодорізноманітнихспособівдіяльностіідумок.

Наскрізна лінія націлює навихованняпорядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючостіічесності. Прикладвчителя відіграє важливурольуформуваннітолерантногоставленнядо однокласниківнезалежновідрівнянавчальнихдосягнень.

Здоров'яібезпека

Формуваннянавичокздоровогоспособужиттятабезпечноїповедінки

Становленняздобувача освіти якемоційностійкогочленасуспільства, здатноговестиздоровийспосібжиттяіформуватинавколосебебезпечнежиттєвесередовище.

Реалізуєтьсячереззавданнязреальнимиданимипробезпекуіохоронуздоров’я (текстовізавдання, пов’язанізсередовищемдорожньогоруху, рухомпішоходівітранспортнихзасобів). Формує валеологічні знання учнів про власне здоров’я та здоров’я оточуючих, навички здоровогоспособужиттятабезпечноїповедінки, виховує бережливе ставлення до власного здоров’я.

Підприємливістьіфінансоваграмотність

Формуванняуздобувачів освіти здатностізастосовуватизнанняйумінняуреальнихжиттєвихситуаціях

Наскрізналініянаціленанарозвитоклідерськихініціатив, здатністьуспішнодіятивтехнологічномушвидкозмінномусередовищі, забезпеченнякращогорозумінняучнями практичнихаспектівфінансовихпитань (здійсненнязаощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Цянаскрізналініяпов'язаназрозв'язуваннямпрактичнихзавданьщодоплануваннягосподарськоїдіяльностітареальноїоцінкивласнихможливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

1 клас – інтегровані курси «Навчання грамоти», «Я досліджую світ».

 

 

VІІІ. ФОРМИ ТА МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

 

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

-      формування компетентностей;

-      розвитку компетентностей;

-      перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

-      корекції основних компетентностей;

-      комбінований урок;

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Методи навчання – дослідницькі, інформаційні, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсіїтощо.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

 

IХ. ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ

ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

 

Навчальні досягнення здобувачів освіти у 1-2-х класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4-хкласах – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності Закладу та якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів.

Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 19 серпня 2016 р. №1009.

Критерії базової та повної середньої освіти реалізуються в  нормах  чотирьох рівнів досягнень: початковий,  середній,  достатній,  високий, затверджені наказом Міністерства освіти і науки від 13 квітня 2011 р.  № 329, зареєстрованого в Міністерстві  юстиції України 11 травня 2011 р. за № 566/19304.

Перший рівень - початковий. Відповідь учня   (учениці) фрагментарна,  характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

     Другий рівень - середній.  Учень (учениця) відтворює основний навчальний  матеріал,  виконує  завдання   за   зразком,   володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

     Третій рівень  -  достатній.  Учень  (учениця)  знає  істотні ознаки  понять,  явищ,  зв'язки  між  ними,  вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях,     володіє     розумовими     операціями    (аналізом, абстрагуванням,  узагальненням  тощо),   вміє   робити   висновки, виправляти  допущені помилки.  Відповідь учня (учениці) правильна, логічна, обґрунтована, хоча у ній бракує власних суджень.

     Четвертий рівень   -   високий.   Знання   учня  (учениці)  є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх  для виконання творчих завдань,  його (її) навчальна діяльність позначена  вмінням  самостійно  оцінювати  різноманітні  ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Кожний наступний  рівень  вимог  вбирає  в  себе  вимоги   до попереднього, а також додає нові.

 

X. ОСВІТНІ ГАЛУЗІ ТА НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ

 

Освітню програму Закладу укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Перелік навчальних програм закладу

І ступінь

1 клас НУШ

№з/п

Предмет

Назва навчальної програми

1.

Українська мова, читання

Типова освітня програма для закладів середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я. , затвердженою 22.02. 2018 Колегією МОН

2.

Іноземна мова (англійська)

Типова освітня програма для закладів середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я. , затвердженою 22.02. 2018 Колегією МОН

3.

Математика

Типова освітня програма для закладів середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я. , затвердженою 22.02. 2018 Колегією МОН

4.

Я досліджую світ

Типова освітня програма для закладів середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я. , затвердженою 22.02. 2018 Колегією МОН

5.

Музичне мистецтво

Типова освітня програма для закладів середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я. , затвердженою 22.02. 2018 Колегією МОН

6.

Образотворче мистецтво

Типова освітня програма для закладів середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я. , затвердженою 22.02. 2018 Колегією МОН

7.

Трудове навчання

Типова освітня програма для закладів середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я. , затвердженою 22.02. 2018 Колегією МОН

8.

Фізична культура

Типова освітня програма для закладів середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я. , затвердженою 22.02. 2018 Колегією МОН

 

2-4 класи

Затверджені наказом МОН України від 29.05.2015 №584

 

№з/п

Предмет

Назва навчальної програми

  1.  

Українська мова

Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти І ступеня (затвердженанаказом МОН України від 20.04.2018 № 407)

  1.  

Інформатика

Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти І ступеня (затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 407)

  1.  

Літературне читання

Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти І ступеня (затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 407)

  1.  

Математика

Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти І ступеня (затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 407)

  1.  

Музичне мистецтво

Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти І ступеня (затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 407)

  1.  

Образотворче мистецтво

Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти І ступеня (затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 407)

  1.  

Основи здоров’я

Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти І ступеня (затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 407)

  1.  

Природознавство

Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти І ступеня (затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 407)

  1.  

Трудове навчання

Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти І ступеня (затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 407)

  1.  

Фізична культура

Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти І ступеня (затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 407)

  1.  

Я у світі

Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти І ступеня (затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 407)

  1.  

Іноземні мови

Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти І ступеня (затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 407)

 

Перелік навчальних програм закладу

ІІ ступінь

Затверджені наказом Міністерства освіти і науки України

від 07.06.2017 №804 та від 23.10.2017 №1407

Інваріантна складова

№з/п

Предмет

Клас

Назва навчальної програми

  1.  

Українська мова (стандарт)

5-9

Програма 5-9 класи для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання.-К. Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затверджені наказом МОН України

від 07.06.2017 №804

  1.  

Українська література (стандарт)

5-9

Програма 5-9 класи для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання.-К. Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами затверджені наказом МОН України

від 07.06.2017 №804

  1.  

Історія України

5-9

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2012 року зі змінами 2015-2017 р.Оновлена програма Міністерства освіти і науки України № 52 від 13 січня 2017 р. і № 201 від 10 лютого 2017 р.

  1.  

Всесвітня історія

5-9

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів  2012 року зі змінами 2015-2017р. Оновлена програма Міністерства освіти і науки України № 52 від 13 січня 2017 р. і № 201 від 10 лютого 2017 р.

  1.  

Біологія

6-9

Навчальна програма6– 9 класи

для загальноосвітніх навчальних закладів (Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804)

  1.  

Географія

6-9

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Авторський колектив І. М. Вітенко, Л.М.Булава та інші.(Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)

  1.  

Зарубіжна література

5-9

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів5–9 класи

(2012 р. зі змінами 2015-2017 рр.) Авторський колектив: Л. П. Юлдашева, І.О.Смірнова та інші

  1.  

Інформатика

5-7

Навчальна програма 5 – 9 класи

для загальноосвітніх навчальних закладів (Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)

  1.  

Математика

5-9

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Математика. 5–9 класи» (колектив авторів)  

Наказ МОН від  07 червня 2017 року № 804

  1.  

Мистецтво

 

 

 

Образотворче мистецтво

 

 

Музичне мистецтво

8-9

 

 

5

 

 

6-7

 

 

5-7

Тематична структура програми інтегрованого курсу «Мистецтво» (8–9 класи) (затверджена наказом МОН України від 07.06.2017р. № 804)

 

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів  (затверджена наказом МОН України від 07.06.2017р. № 804)

 

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів  від 06.06.2012 з урахуванням змін наказ МОН України від 07.06.2017р. № 804

 

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів  (затверджена наказом МОН України від 07.06.2017р. № 804)

  1.  

Природознавство

5

Програма 5 клас для загальноосвітніх навчальних закладів(затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804) Авторський колектив: Н. П. Дементієвська, А. І. Дрозд та інші.

  1.  

Трудове навчання

5-9

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів(затверджена наказом МОН України від 07.06.2017р. № 804)

  1.  

Іноземна мова (англійська мова)

5-9

Навчальна програма з англійської мови  5 – 9 класидля загальноосвітніх навчальних закладів (Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)

  1.  

Основи здоров’я

5-9

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів  2012 оновлена наказом МОН України від 07.06.2017р. № 804

  1.  

Фізика

7-9

Навчальна програма 7– 9 класи для загальноосвітніх навчальних закладів (Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)

  1.  

Хімія

7-9

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена),  затверджена наказом МОН України від 07.06.2017р. № 804.

  1.  

Фізична культура

5-9

Навчальна програма  5 – 9 класи для загальноосвітніх навчальних закладів (Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)

 

Перелік навчальних програм закладу

ІІІ ступінь

Затверджені наказом Міністерства освіти і науки України

від 23.10.2017 №1407

Інваріантна складова

№п/п

Предмет

Клас

Назва навчальної програми

  1.  

Українська мова  ( рівень стандарту)

10

Навчальна програма навчальних закладів з українською мовою навчання 10-11 класи. Мацько Л.І., Груба Т.Л., Семеног О.М., Симоненко О.М.(наказ МОН України № 1407 від 23.10.2017р.)

  1.  

Українська література(профільний рівень)

10

Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання 10-11 класи. Усатенко Г.О., Фасоля А.М. .(наказ МОН України № 1407 від 23.10.2017р.)

  1.  

Історія України ( рівень стандарту)

Всесвітня історія

10

Навчальна програма для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 24.02.2017 «Про розроблення навчальних програм для старшої школи»)

  1.  

Громадянська освіта (інтегрований курс)

10

Навчальна програма інтегрованого курсу для 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

  1.  

Зарубіжна література (рівень стандарту)

10

Програма для 10–11 класів

загальноосвітніх навчальних закладів

з українською мовою навчання. Авторський колектив програми:Л. П. Юлдашева та інші.(затверджена наказами МОН України від 23.10.2017 № 1407 та 24.112017 № 1539)

  1.  

Математика(рівень стандарту)

10

Навчальна програмаз математики

(Алгебра і початки аналізу  та геометрія)

для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (Наказ МОН від 23.10.2017 р № 1407)

  1.  

Інформатика (рівень стандарту)

10

Навчальна програма з інформатики для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (Наказ МОН від 23.10.2017 р № 1407)

  1.  

Біологія і екологія

10

Навчальна програма з біології та екології для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (Наказ МОН від 23.10.2017 р № 1407)

  1.  

Географія

10

Навчальна програма з географії для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (Наказ МОН від 23.10.2017 р № 1407)

  1.  

Хімія

10

Навчальна програма з хімії для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (Наказ МОН від 23.10.2017 р № 1407)

  1.  

Фізики і астрономії

10

Навчальна програма з фізики і астроном для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (Наказ МОН від 23.10.2017 р № 1407)

  1.  

Фізична культура(рівень стандарт)

10

Навчальна програма з фізичної культури  для загальноосвітніх навчальних закладів10 – 11 класи Наказ МОН від 23.10.2017 р № 1407)

  1.  

Іноземна мова  (рівень стандарту)(англійська мова)

10

Навчальна програма з англійської мови для загальноосвітніх навчальних закладів10 – 11 класи Наказ МОН від 23.10.2017 р № 1407)

  1.  

Мистецтво (рівень стандарт)

10

Програма  для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11класи. Авторський колектив: Абрамян Т.О. та інші. (Наказ МОН від 23.10.2017 р № 1407)

  1.  

Захист Вітчизни(рівень стандарт)

10

Навчальна програма для навчальних закладів системи загальної  середньої  освіти.«Затверджено Міністерством освіти і науки України» (Наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407)

 

 

Перелік навчальних програм закладу

ІІІ ступінь

Інваріантна складова

№п/п

Предмет

Клас

Назва навчальної програми

  1.  

Українська мова (академічний рівень)

11

Програми  навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання 10-11 класах, затвердженими наказом МОН від 28.10.2011 № 1020, зі змінами, затвердженими наказом МОН від 14.07.2016 р. № 826

  1.  

Українська література (академічний рівень)

11

Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи. Р.В. Мовчан, Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А.Камінчук, В.І. Цимбалюк. –К.: Грамота, 2011(зі змінами, затвердженими наказом МОН № 826 від 14.07.2016р.)

  1.  

Всесвітня історія (Академічний рівень)

11

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2016 №826)

  1.  

Історія України (Академічний рівень)

11

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (затверджено  наказом Міністерства освіти і науки Українивід 14.07.2016 року № 826)

  1.  

Біологія (академічний рівень)

11

Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. – Тернопіль: Мандрівець, 2011 (Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2016 №826)

  1.  

Зарубіжна література (академічний рівень)

11

Програма для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К : Ранок, 2010 зі змінами  затвердженими  наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2016 року № 826.

  1.  

Інформатика (академічний рівень)

11

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи. – К, 2010.(затверджено МОН наказ від 28.10. 2010 № 1021)

  1.  

Математика (Академічний рівень)

11

Навчальна програма з математики для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Наказ МОН від  14.07.2016 № 826

  1.  

Економіка (Академічний рівень)

11

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи. – К, 2010.(затверджено МОН наказ від 28.10. 2010 № 1021)

  1.  

Людина і світ(Академічний рівень)

11

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи. – К, 2010.(затверджено МОН наказ від 28.10. 2010 № 1021)

  1.  

Астрономія(Академічний рівень)

11

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи. – Наказ МОН від  14.07.2016 № 826

  1.  

Хімія (Академічний рівень)

11

Програма з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. (Наказ МОН від  14.07.2016 № 826).

  1.  

Фізика(Академічний рівень)

11

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи. Наказ МОН від  14.07.2016 № 826

  1.  

Екологія (академічний рівень)

11

Навчальна програма для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів - Наказ МОН від  14.07.2016 № 826

  1.  

Технології

11

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи 2004 (затверджена МОН від 20.04.2018 №406)

  1.  

Захист Вітчизни

11

Програма для навчальних закладів системи загальної середньої освіти (наказ МОН від 30.07.2015 №826)

  1.  

Фізична культура (рівень стандарту)

11

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи. – К, 2010.(затверджено МОН наказ від 28.10. 2010 № 1021)

  1.  

Іноземна мова (стандарт)

11

Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти (затверджена наказом МОН від 20.04.2018 №407) За Державним стандартом базової та повноїзагальної середньої освіти Наказ МОН від  14.07.2016 № 826

  1.  

Художня культура (Академічний рівень)

11

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи. – Наказ МОН від  14.07.2016 № 826

 

 

 

Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Загальні положення (завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти):

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Принципи забезпечення якості:

- визначення принципів та процедур забезпечення якості загальної середньої освіти (політика щодо забезпечення якості):

-  системності;

-  об’єктивності;

- безперервності;

- перспективності;

- гуманістичної спрямованості;

- відкритості;

- оперативності.

Процедури забезпечення якості:

-  розроблення, затвердження, здійснення моніторингу та періодичний перегляд освітніх програм;

-  забезпечення прозорої та зрозумілої політики щодо здобувачів освіти на усіх стадіях навчання – від зарахування до випуску, включаючи щорічне оцінювання здобувачів світи;

- щорічне оцінювання педагогічних працівників, забезпечення умов для підвищення ними своєї кваліфікації, застосування чесних та прозорих процесів щодо прийняття на роботу та розвиток персоналу (кадрова політика);

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

-  забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом (інформаційний менеджмент);

- створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

- забезпечення публічності інформації про освітню, адміністративну, економічну та інші види діяльності закладу;

- інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

Об’єкти моніторингу якості загальної середньої освіти :

-   зміст освіти;

-    рівень сформованості компетентностей (навчальних досягнень учнів;

-      рівень соціалізації здобувачів освіти;

-      засоби, що використовуються для досягнення освітніх цілей;

-      умови здійснення педагогічного процесу та їх вплив на результати.

Оцінювання здобувачів освіти:

-  оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 19 серпня 2016 р. №1009.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу.

Критерії   базової та повної загальної середньої освіти реалізуються   в  нормах  чотирьох  рівнів досягнень: початковий,  середній,  достатній,  високий, затверджені наказом Міністерства освіти і науки від 13 квітня 2011 р.  № 329, зареєстрованого в Міністерстві  юстиції України 11 травня 2011 р. За № 566/19304.

Перший рівень  -   початковий.   Відповідь   учня фрагментарна,  характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

     Другий рівень - середній.  Учень відтворює основний навчальний  матеріал,  виконує  завдання   за   зразком,   володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

     Третій рівень  -  достатній.  Учень  знає  істотні ознаки  понять,  явищ,  зв'язки  між  ними,  вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях,     володіє     розумовими     операціями    (аналізом, абстрагуванням,  узагальненням  тощо),   вміє   робити   висновки, виправляти  допущені помилки.  Відповідь учня правильна, логічна, обґрунтована, хоча у ній бракує власних суджень.

     Четвертий рівень   -   високий.   Знання   учня  є глибокими, міцними, системними; учень  вміє застосовувати їх  для виконання творчих завдань,  його  навчальна діяльність позначена  вмінням  самостійно  оцінювати  різноманітні  ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

     Кожний наступний  рівень  вимог  вбирає  в  себе  вимоги   до попереднього, а також додає нові.

 

Компоненти системи  внутрішнього забезпечення якості:

- виконання  навчальних планів та освітньої програми (контроль за виконанням),

- кадрове забезпечення освітньої діяльності (створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників);

- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (оновлення методичної бази освітньої діяльності);

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;

- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

- якість проведення навчальних занять;

- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), якості знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти.

На основі освітньої програми складено навчальні плани, що конкретизує організацію освітнього простору.

 

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 1 – го класу

з українською мовою навчання

(згідно з типовим навчальним планом за типовою освітньою програмою для закладів середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я., затвердженою 22.02.2018 р. Колегією МОН)

 

Інваріантна складова

Кількість годин на тиждень у класі

 

Освітні галузі

Навчальні предмети

 

Мовно- літературна

Українська мова, читання

7

(мова і література; іншомовна)

Іноземна мова (англійська)

2

Математична

Математика

4

Природнича, громадянська, історична, соціальна, здоров’язбережувальна

Я досліджую світ

3

Мистецька

Музичне мистецтво

1

 

Образотворче мистецтво

1

Технологічна

Дизайн і технології

1

Інформатична

інформатика

-

Здоров'я і фізична культура

Фізична культура

3

Усього

22

Варіативна складова: додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

 

Українська мова

1

Загальна кількість навчальних годин

23

Гранично допустиме тижневе навантаження на учня

20

Сумарна кількість годин інваріантної і варіативної складових

23

       

 

 

 

 

  Директор                                                   Т.Д. Торлак

 

 

 

 

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 2 – 4-х класів

з українською мовою навчання

(згідно з типовим навчальним планом за типовою освітньою програмою для закладів середньої освіти І ступеню, затвердженої наказом МОН від 20.04.2018 р. № 407, таблиця 1)

 

Інваріантна складова

Кількість годин на тиждень у класах        

 

Освітні галузі

Навчальні предмети

2

3

4

Разом

Мови і літератури

Українська мова

7

7

7

21

(мовний і літературний компоненти)

Іноземна мова

2

2

2

6

Математика

Математика

4

4

4

12

Природознавство

Природознавство

2

2

2

6

Суспільствознавство

Я у світі

-

1

1

2

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

1

1

3

Образотворче мистецтво

1

1

1

3

Технології

Трудове навчання

1

1

1

3

 Інформатика

1

1

1

3

Здоров'я і фізична культура

Основи здоров'я

1

1

1

3

Фізична культура

3

3

3

9

Усього

 

20+3

21+3

21+3

71

Варіативна складова

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

Мова корінного народу, національних меншин

(російська мова)

2

2

2

6

Граничне допустиме тижневе навантаження на учня

 

22

23

23

68

Усього

25

26

26

77

             

 

  

 

 

   Директор                                                                       Т.Д. Торлак

                                 

                                      

 

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 5- 9  класів з українською мовою навчання

 (згідно з типовим навчальним планом за типовою освітньою програмою для закладів середньої освіти ІІ ступеню, затвердженої наказом МОН від 20.04.2018№ 405, таблиця 1)

 

 

Освітні галузі

 

Навчальні предмети

 

Кількість годин на тиждень у класах

 

 

5

6

7

8

9

 

 

Інваріантна складова

 

Мови і

літератури

 

Українська мова

3,5

3,5

2,5

2

2

 

 

Українська  література

2

2

2

2

2

 

 

Іноземна мова

3

3

3

3

3

 

 

Зарубіжна література

2

2

2

2

2

 

 

Суспільство-знавство

 

Історія України

1

1

1

1,5

1,5

 

 

Всесвітня історія

-

1

1

1

1

 

 

Основи правознавства

-

-

-

-

1

 

 

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

1

1

-

-

 

 

Образотворче мистецтво

1

1

1

-

-

 

 

Мистецтво

-

-

-

1

1

 

 

Математика

Математика

4

4

-

-

-

 

 

Алгебра

-

-

2

2

2

 

 

Геометрія

-

-

2

2

2

 

 

Природо-

знавство

Природознавство

2

-

-

-

-

 

 

Біологія

-

2

2

2

2

 

 

Географія

-

2

2

2

1,5

 

 

Фізика

-

-

2

2

3

 

 

Хімія

-

-

1,5

2

2

 

 

Технології

Трудове навчання

2

2

1

1

1

 

 

Інформатика

1

1

1

2

2

 

 

Здоров’я і фізична

культура

Основи здоров’я

1

1

1

1

1

 

 

Фізична культура

3

3

3

3

3

 

 

Разом

23,5+3

26,5+3

28+3

28,5+3

30+3

 

 

Варіативна складова

 

 

 

 

 

 

 

Додатковий час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

3,5

3,5

2,5

3

3

 

 

Російська мова

1

1

2

2

2

 

 

Гагаузька мова

1

1

 

 

 

 

 

Математика

 

0,5

0,5

 

 

 

 

Етика (курс за вибором)

1

1

 

 

 

 

 

Мій рідний край – Одесщина (курс за вибором)

0,5

 

 

 

 

 

 

Сімейні цінності(спецкурс)

 

 

 

1

1

 

 

Гранично допустиме навчальне навантаження

28

31

32

33

33

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Всього( без урахування поділу класів на групи)

27+3

30+3

30+3

31,5+3

33+3

 

 

 

Директор                                                  Т.Д.  Торлак

 

 

 

                                          

 

 

Робочий навчальний план

для 10 класу з українською мовою навчання

Згідно з навчальним планом для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти   за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018

№ 408 (таблиці 2, 3)

№з/п

Навчальні предмети

Філологічний  напрям

Базові предмети

Профіль української філології

1

Українська мова

2

2

Українська література

2

3

Зарубіжна література

1

4

Іноземна мова (англійська )

2

5

Історія України

1,5

6

Всесвітня історія

1

7

Громадянська освіта

2

8

Математика

3

9

Фізика і астрономія

3

10

Біологія і екологія

2

11

Хімія

1,5

12

Географія

1,5

13

Фізична культура

3

14

Захист Вітчизни

1,5

Вибірково-обов’язкові предмети

 

15

Інформатика

1,5

16

Технології

1,5

Профільні предмети

 

1

Українська літератур

2

Додаткові години на окремі предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття

 
 

Англійська мова

1

 

Історія України

1,5

 

Інформатика

0,5

 

Математика

1

Індивідуальні/групові заняття

 
 

Біологія

1

 

Математика

2

Гранично допустиме тижневе навантаження

на учня

33

Усього фінансується

38

Усього за навчальним планом

38

 

Директор                                                  Т.Д. Торлак

 

 

 

 

 

Робочий навчальний план

для учнів 11 класу з навчанням українською мовою

(згідно навчального плану закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання (універсальний профіль) Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 406)

 

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класі

   
     

Українська мова

2

 

Українська література

2

Іноземна мова (англійська)

3,5

Зарубіжна література

2

 

Історія України

1,5

 

Всесвітня історія

1

 

Людина і світ

0,5

 

Художня культура

0,5

 

Економіка

1

 

Алгебра

3

 

Геометрія

2

 

Біологія

1,5

 

екологія

0,5

 

Астрономія

0,5

Фізика

3

Хімія

2

 

Технології

1

 

Інформатика

2

 

Фізична культура

2

 

Захист Вітчизни

1,5

 

Разом

31+2

Додаткові години на предмети інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації

 

Українська мова

0,5

Російська мова

1

Історія України

0,5

Граничне допустиме навчальне навантаження на учня (без урахування часу на заняття з фізичної культури, індивідуальні та групові заняття)

33

Психологія спілкування (факультатив)

1

Біологія (інд)

1

Українська мова (інд)

1

Всього фінансується з бюджету (сумарна кількість годин інваріантної і варіативної складових)

38

         

 

 

 

 

 

 

 

 

Директор                                   Т.Д. Торлак